55 років тому через техногенну катастрофу в Києві загинули півтори тисячі людей

Куренівська трагедія
Вулиця Фрунзе в районі стадіону «Спартак»

Цього дня виповнюється 55 років з дня Куренівської трагедії – найбільшої техногенної аварії за всю історію Києва, яку тривалий час замовчували, пише ТСН.

13 березня 1961 року прорвало греблю в районі Бабиного Яру, за якою понад 10 років накопичувалися стічні води з Петровських цегляних заводів. Дамбу прорвало о 9.20, і маса рідкої пульпи ринула вниз. Початкова висота валу сягала 14 метрів, а швидкість – 5 метрів за секунду.

О 9.30 пульпа дісталася Куренівки та залила приблизно 30 гектарів. Вже в районі вулиці Фрунзе висота валу зменшилась вдвічі. Поступово розріджена пульпа ставала твердою, як камінь. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями сягала трьох метрів.

Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти.

Пульпа практично повністю знищила трамвайне депо ім. Красіна, кілька десятків його працівників загинули. Ситуацію погіршило те, що вчасно не передали  команду відключити енергопостачання, і тому в трамвайному парку багато людей загинули від ураження електричним струмом.   

Вона повністю знесла Копилівське кладовище, затопила територію стадіону «Спартак», міської лікарні № 15, частину вулиць Фрунзе, Новокостянтинівський та Шкіряний провулки, а також вулиці Лугова-Станційна, Троїцько-Кирилівська та Тульчинська.

Того дня у Києві відключили міжміський та міжнародний зв’язок. Офіційне повідомлення про катастрофу передали по радіо лише 16 березня.

За одними даними, Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки.

У той же час, згідно з офіційним звітом, який має гриф «Для службового користування», в результаті аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будівель.

Непридатними для мешкання виявилися 298 квартир і 163 приватних будинки, в яких проживали 353 сім’ї чисельністю 1228 осіб.

Даних про загиблих і поранених у звіті немає. Пізніше назвали число 150 загиблих – влада вирішили не афішувати масштаби трагедії.

Наразі точну кількість жертв катастрофи встановити вже неможливо. За оцінками київського історика Олександра Анісімова, загинуло приблизно 1,5 тис. осіб.

Влада з допомогою КДБ тривалий час приховувала і применшувала масштаби та наслідки аварії.

Інформаціюя про Куренівську трагедію піддавали жорсткій цензурі. Загиблих ховали на різних кладовищах у Києві та за його межами, вказуючи у документах та написах на могилах різні дати та причини смерті.

Читайте: Кореянка дала благодійний концерт на висоті понад 5 кілометрів

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ