Айдер Муждабаєв: Іменем цього хлопця ми назвемо вулиці в Криму

Айдер Муждабаєв, заступник гендиректора кримськотатарського телеканалу ATR
Айдер Муждабаєв, заступник гендиректора кримськотатарського телеканалу ATR

Господи, яка трагедія! Владе, навіщо?..

У Росії вкоротив собі віку 18-річний хлопець – Влад Колесников. Якщо ви не чули, ось хто він.

«Ім’я юнака з російського Подольська стало широковідомим після його виступів на підтримку України. У червні 2015 року він прийшов на заняття у футболці з українським прапором і написом «Повернути Крим!». А також вивісив у Подольську, де навчався, антивоєнне гасло. Після цього інциденту Влада відрахували з технікуму. Ним зацікавилися спецслужби: поліцейські приходили і запитували, звідки він взяв футболку. Дід, прихильник Путіна, відправив його до батька, в Жигульовськ».

В інтерв’ю Радіо Свобода Влад розповідав:

«У військкоматі я сказав, що не хочу служити і не бажаю іти воювати проти своїх братів. У мене на телефоні записаний гімн України. Перш як туди зайти, я вирішив включити гімн України. Російську армію я не підтримую взагалі, а служити в ній вважаю ганьбою. Ось так, включив гімн України і сказав: «Хлопці, я не піду воювати до російського війська».

Про Влада Колесникова писали російські та західні ЗМІ. Він вів популярний блог і брав участь у низці опозиційних груп у Фейсбуці. Однак в Жигулівському Влад не знайшов спільної мови з родичами і скаржився на цькування з боку однолітків:

«Стосунки з людьми просто жах – уже обіцяли побити. Кидали в мене бруд і сніжки, постійні образи і штовханина ліктями в коридорах. Навіть один дав у обличчя (не сильно, на щастя). Мені не можна звертатися в поліцію (ті ще влітку дали зрозуміти , що допомагати мені не будуть і, процитую, «сам би тобі в морду дав за такі речі…»)».

«Тут зі мною узагалі що завгодно можуть зробити. Відчайдушно шукаю, куди можна виїхати», – писав він у листопаді кореспонденту Радіо Свобода.

25 грудня Влад Колесников прийняв смертельну дозу ліків. Поліція повідомила кореспонденту Свободи, що врятувати його не вдалося.

Звертаюся до української влади.

Я прошу вас, шановні президенте України, прем’єр-міністре, депутати Верховної Ради, дорогі українські волонтери. Шануйте, рятуйте, запрошуйте та приймайте в Україні таких людей. Це для вас – справа честі й совісті, а для таких як Влад – питання життя і смерті.

Приймати таких людей в Україні – це як рятувати євреїв під час Другої Світової війни.

Ухваліть, будь ласка, необхідні закони. Розробіть полегшені процедури надання статусу біженця. Такі люди не повинні вмирати, якщо поряд із цим нелюдським пеклом є вільна країна Україна!

Вибачте, у мене сльози, не можу далі писати. Я сподіваюся, що ви мене розумієте. Для мене це найстрашніша людська трагедія за рік, що минає.

Ім’ям цього хлопця ми назвемо вулиці у звільненому Криму.

Російський студент Владислав Колесников, який підтримував Україну і відмовився воювати в армії РФ, покінчив життя самогубством
Російський студент Владислав Колесников, який підтримував Україну і відмовився воювати в армії РФ, покінчив життя самогубством

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ