Андрій Іллєнко: Одного уроку ХХ століття не вистачило?

Андрій Іллєнко, народний депутат України
Андрій Іллєнко, народний депутат України

«Не можна забороняти російські фільми та серіали», «не можна вводити мовні квоти», «війна — не привід обмежувати російську культуру в Україні», «геть політичну доцільність».

Щось дуже часто ми останнім часом чуємо ці гасла.

Найефективнішими агентами СРСР на Заході були не жадібні до грошей продажні шкури, а ідейні борці за мир та всесвітнє щастя. Наївні дурники-ідеалісти та самозакохані богемні інтелектуали, в яких наступало «горе от ума» — це було найкраще середовище для совєцьких вербувальників. Саме ця публіка наповнювала західні компартії, організовувала шпигунську мережу в Оксфорді та здавала Сталіну технологію ядерної бомби.

Як би я хотів, щоб у свій час вожді Центральної Ради і УНР діяли винятково на основі «політичної доцільності», а не своїх маячливих ідеологічних ілюзій! Політичної доцільності побудови самостійної української держави. Може, тоді вдалося б уникнути пекла совєцької окупації та Голодомору.

Один соціаліст і великий демократ Винниченко зробив для поразки України більше, ніж Ленін із Троцьким.

Фінам, литовцям, латишам, естонцям, полякам тоді пощастило. В них була політична еліта, яка діяла саме так: усі сили на створення своєї держави — це єдина мета і найвища політична доцільність.

Давайте не вигадувати велосипед, а рухатися тим самим шляхом, яким колись пройшли всі наші успішніші сусіди на Заході. А шлях цей був один — побудова методом «політичної доцільності» національної держави. А потім уже все інше. Вожді Центральної Ради будували насамперед соціалізм, а не свою державу — в результаті ми отримали окупацію та геноцид.

Поляки, литовці, фіни, латиші, естонці — будували перш за все власні держави. До речі, в них і з демократією та верховенством права ліпша, ніж у нас, ситуація.

Одного уроку ХХ століття не вистачило? Хочеться ще разок?

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ