Дипломат, «Майдан закордонних справ»

Богдан Яременко: На переговорах у Парижі Україна вперше показала характер

Богдан Яременко, дипломат, керівник громадської організації «Майдан закордонних справ»
Богдан Яременко, дипломат, керівник громадської організації «Майдан закордонних справ»

Безрезультатна зустріч у Парижі?

Будь-яка спроба зупинити війну на Донбасі шляхом дипломатичних переговорів та ще й шляхом односторонніх політичних поступок з боку України буде безрезультатною.

Але якщо говорити про останню зустріч міністрів закордонних справ країн «нормандського формату» в Парижі, то я би змістив акценти. Можливо, вперше з початку війни Україна «уперлась» (принаймні в цьому нас переконує Павло Клімкін твіттером): немає безпеки — немає виборів.

Не здати позицію — це вже результат. Тим паче, що в минулому українська дипломатія рідко коли згаювала можливість згаяти можливість. Нічого кращого в рамках обраної президентом Петром Порошенком тактики — Мінських домовленостей — і бути не може.

Але якби подібну принципову позицію Україна займала, починаючи з лютого минулого року — то, думаю, сьогодні ми бачили би значно оптимістичніший вихід із ситуації. І абсолютно точно — всі учасники подій біля Верховної Ради торік 31 серпня залишились би живими та неушкодженими.

Що далі?

Час тисне на європейців, вони втрачають терпіння. Звісно, не лише через війну на Донбасі. Німецька дипломатія на чолі з Ангелою Меркель перебуває під зростаючим внутрішнім (вітчизняний бізнес) і зовнішнім (симпатики Кремля серед країн ЄС) тиском. Приборкувати непокірних у своєму таборі стає все важче. Зокрема, і через загострення, викликане «міграційною кризою».

Але втому та роздратування викликає Україна не через війну з Росією, а через внутрішні проблеми. Окрім вкрай невдалої переговірної лінії, українська влада демонструє повну нездалість і безвідповідальність у питаннях внутрішньої політики. А це підказує світу лінію поведінки — менше зважати, що говорить українська влада, і більше її примушувати до того, що вважається правильним.

В України є ще кілька від тижнів до пару місяців на «позиційну війну» — затягування часу. Далі все одно доведеться робити непростий вибір між підтримкою зовнішньою чи внутрішньою. І якщо президенту Порошенку здається, що згодом цей вибір він робитиме за обставин кращих, ніж Україна має зараз, то він серйозно помиляється: ситуація для України лише погіршується. Час ми не виграємо, а марнуємо.

Тому можна спрогнозувати, що через невміння української влади згуртуватися перед лицем зовншньої загрози, діяти зважено, покладаючись на свій народ, неготовність до радикальних реформ і відмови від застарілих корумпованих принципів управління та інтересів Україна знову змушена буде вибирати між поганим і ще гіршим. Причому за найнесприятливіших для себе обставин — сильний зовнішній тиск та цілковитий внутрішній хаос.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ