Дипломат, «Майдан закордонних справ»

Богдан Яременко: Росіяни вирішили втекти з поля бою у ПАРЄ

Богдан Яременко, дипломат, керівник Майдану закордонних справ
Богдан Яременко, дипломат, керівник Майдану закордонних справ

Глава російської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Олексій Пушков украй незграбно пояснює ситуацію з неучастю російської делегації на сесії цієї організації. Мовляв, без них депутатам буде більше можливості зосередитися на критиці України, чия корупція та імітація реформ — уже усім в печінках.

Справа в тому, що участь російської делегації у сесіях ПАРЄ ніколи раніше не перешкоджала депутатам критикувати Україну. Часу завжди вистачало.

Звісно ж, причина в іншому.

Росіяни не хочуть публічної ганьби і приниження — чергового продовження санкцій проти своєї країни та делегації у ПАРЄ. Відсутність делегації на сесії (відсутність підтвердження її повноважень) позбавляє Парламентську асамблею юридичного права розглядати та ухвалювати рішення з цього питання. Щоб не бути розбитими наголову, росіяни вирішили не з’явитися на бій.

Це, на мою думку, хороше рішення. З усіх можливих для росіян поганих — найкраще.

І росіянам потрібно не бульби ротом пускати — а готуватися до того, що хороші рішення складних ситуацій для них закінчилися. На найближчу перспективу РФ може аргументовано сподіватися та розраховувати лише на гірше. Ну, щонайменше — доки ціни на енергоносії не виростуть.

А от із Україною, між іншим, не все аж так трагічно. Звернула на себе увагу нещодавня заява Федеріки Могеріні про «прогрес у реформах в Україні». 

Для таких оцінок є кілька причин.

По-перше, зміни, які подекуди навіть можна назвати реформами, в Україні таки відбуваються. Можна критикувати цей процес до безкінечності, але зміни є.

По-друге, ЄС зацікавлений у позитивних новинах з України, бо може розписатися у власній неспроможності працювати ефективно з українським урядом.

По-третє, українську владу потрібно схилити до виконання Мінських домовленостей. Європейці розуміють, що це має свою ціну для України. І намагатимуться якось в іміджевому плані компенсувати втрати і проблеми.

Я би на місці української влади задешево «не продавався». Але це вже інше питання.

Ну, і також можна відзначити, що надавши схвальний відгук про стан виконання Україною плану дій щодо безвізового режиму — ЄС фактично назвав низку сфер у царині держуправління, які були в нас реформовані аж до досягнення критеріїв ЄС. А це зобов’язує.

Хоча критики України за корупцію і недостатні темпи реформ не бракуватиме. Але  цілком можливо, що в найближчі місяці в різних європейських структурах навіть на рівні офіційних заяв і документів все частіше з’влятимуться обнадійливі чи заохочуючі згадки про Україну.

Ну, щонайменше — аж доки не виростуть ціни на енергоносії і Україна не завершить імплементацію політичної частини Мінських домовленостей.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ