Бої за «терористів»: чому люди не вірять у версію влади щодо подій 31 серпня

Сергій Крайняк та Ігор Гуменюк
Сергій Крайняк та Ігор Гуменюк

Першим від клітки віддирають Ігоря Гуменюка. На відео видно, що спочатку його довго тлумлять двоє конвоїрів. Протягують через усю клітку, над його головою летить пляшка з водою, і навіть сидячи зверху, декілька правоохоронців не можуть скрутити 24-річного Гуменюка. Другим намагаються витягнути Сергія Крайняка, але й це непросто – з другого боку клітки його тримають побратими. Настільки міцно, наскільки дозволяють обставини.

25 жовтня в Шевченківському районному суді Києва відбулося підготовче засідання у справі «теракту» під Верховною Радою 31 серпня 2015 року від якого загинули 4 та отримали тілесні ушкодження 144 охоронці Ради. Після сутичок в залі суду засідання зробили закритим для вільних відвідувачів – вже вдруге. Про те, чому присутні влаштували заворушення в залі суду – у статті Катерини Серко для видання Інформаційний Акцент.

«Жодної справжньої експертизи, яка б засвідчувала мою винунемає,– коментує Ігор Гуменюк, поки судді в нарадчій кімнаті. – Коли доказова база недостатня, система йде на прямий тиск, щоб зламати тебе». Раніше він заявляв, що коли його затримували зброї при собі не мав, а те, що нібито вилучили при затриманні, йому підкинули.

Ігор Гуменюк
Ігор Гуменюк

Про неоднозначність доказів у справі говорить і адвокат Гуменюка Олександр Свиридовський. Він неодноразово заявляв, що справу спочатку вели не військова прокуратура, як належало б, і навіть не звичайна прокуратура, а Міністерство внутрішніх справ України. МВС мали мотиви відпрацьовувати версію очільника міністерства Арсена Авакова, означену в перший же день після вибуху: це – спланований політичними опонентами влади терористичний акт, який Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк втілили за вказівкою на замовлення. Саме такі свідчення правдами і неправдами намагалися витягнути та вибити із підозрюваних, однак, безрезультативно.

«Ця система боїться добровольців. Вона боїться людей, які справедливо запитають «за що ми воювали?». Щоб закрити рот добровольцям, застрахати їх, система проводить показові розправи над небайдужими й активними людьми», – говорить Ігор Гуменюк.

31 серпня 2015 року протестували проти «особливого статусу Донбасу», під стіни парламенту прийшло багато чинних і колишній військових. Гуменюк та Крайняк – із їх числа.

Сергій Крайняк
Сергій Крайняк

Єдине¸ що доводить участь Сергія Крайняка у так званому терористичному акті – це те, що він визнав, що був на акції і запалював димові шашки. Втім, димові шашки летіли тоді з обох сторін протистояння, за наказами кидати «димовухи» в натовп навіть був помічений одіозний міліціонер Василь Паскал. Втім, його чомусь не звинувачують у створенні димової завіси для теракту.

На підтримку Сергія Крайняка розгорнули піротехнічні флешмоби в соціальних мережах із тегом #Димовуха_це_не_злочин та пікетування держустанов по всій Україні. На його підтримку публічно виступили гурти «Кому вниз», «Залізний хрест», «Заточка», «Проти течії», митець Артем Полежака, організації «Сокіл», «Чорний комітет» та інші.

І для самого Крайняка, і для людей, які його підтримують, незрозуміло чому його звинувачують у створенні димової завіси, якщо на відео, якими орудує обвинувачення, особа, яка (за визначенням слідчих) кидає гранату – не прикрита ні димом, ні людьми.

В обох хлопців чудові характеристики – Гуменюк був одним з найкращих воєнних інструкторів, а Крайняк довгий час волонтерив та відбував ротації в «Карпатській Січі», воював у Пісках. Про те, що хлопці були здатні вчинити терор, їхні побратими не вірять.

Сутички у суді
Сутички у суді

«Націоналісти завжди будуть вимагати всіма законними методами справедливості, дотримання закону, громадськість не дозволить цей театр абсурду де в центрі України сепари будуть репресувати добровольців», – говорить лейтенант ЗСУ, учасник боїв під Дебальцево, депутат Київради Володимир Назаренко, який підтримує обвинувачених. На його думку – справа шита білими нитками, а судді, які зробили кар’єру на Донеччині та мають нерухомість на окупованих територіях не можуть бути неупередженими щодо людей, які пройшли Майдан і війну.

Протистояння у суді 30 серпня. Володимир Назаренко у камуфляжі
Протистояння у суді 30 серпня. Володимир Назаренко у камуфляжі

30 серпня мало відбутися попереднє судове засідання, однак адвокати одразу ж заявили клопотання про відвід суддів: Лідія Щебуняєва, яка головувала у справі, була переведена з Харцизького суду Донецької області, де (за словами адвоката) під час окупації ухвалила 233 рішення. Тоді судді себе не відвели, у відповідь із зали пішли в хід лавки і лайливі слова на адресу українського судочинства.

Тоді засідання продовжили в закритому режимі, а обвинувальний акт повернули прокурору на доопрацювання – в документі не було ні експертиз, ні словесної конкретизації тілесних ушкоджень, завданих потерпілим. Вказані далеко не всі імена потерпілих, а деякі із тих, що вказані, збігаються з іменами у іншій справі, яку розглядає Подільський районний суд. Відповідно, або правоохоронці, що отримали якусь шкоду від дій мітингувальників 31 серпня 2016 року встигли отримати на горіхи від 17 осіб одночасно (Крайняка, Гуменюка та 15 осіб із кримінального провадження у справі «масових заворушень»), або прокурор Сергій Гарасим і слідчі Нацполіції дуже економно ставляться до своїх потерпілих, використовуючи їх у кількох справах одночасно.

Варто зазначити, що сам прокурор говорить про те, що багато з потерпілих не прийшли на експертизи, аби підтвердити шкоду, яка їм нібито була завдана. Тож ніяких підтверджень тому, що вони дійсно постраждали окрім слів прокурора – немає. Варто зазначити, що 30 серпня на суд прийшло близько 15 правоохоронців-учасників процесу. Дехто навіть не був проти зміни запобіжного заходу обвинуваченим на більш м’який.

Прокурор намагався оскаржити повернення обвинувального акту в апеляційному суді, але апеляцію прокурора відхилили. 18 жовтня в Шевченківський суд поступив другий обвинувальний акт, адвокати говорять, що він ідентичний попередньому. При цьому клопотання адвокатів суд просто проігнорував, оголосивши резулятивну частину рішення, в якій жодного слова про задоволення чи відхилення клопотань.

З 4 листопада суд присяжних почне розглядати матеріали справи та слухати потерпілих. Саме він вирішить чи достатні докази того, що добровольці Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк вчинили змову і терористичний акт, аби завадити затвердженню закону про особливий статус Донбасу, як сказано в обвинувальному акті. Хоча загальновідомим є той факт, що граната в натовп полетіла вже після того, як стали відомі результати голосування, тож як вибух міг йому завадити – лишається таємницею для всіх, окрім прокурора.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ