Die Welt: Україна потребує міжнародного статусу, аби конфлікт не загострився до рівня Карибської кризи

Путін, війна
Путін натякає на загострення і не боїться нагадувати про те, що Росія має ядерну зброю

Так само, як розміщення радянських ракет на Кубі 1962 року, нинішня агресивна політика Кремля може перерости в ґрунтовний конфлікт. І так само, як і тоді, допомогти може лише дипломатія, інакше загроза миру стане реальною. Про це пише політичний оглядач Die Welt Міхаель Штюрмер.

Війна чужими руками на схід від кордонів НАТО стала дослідною лабораторією для відпрацювання технологій та стратегій внутрішньої й зовнішньої політики Росії, але також внутрішньо згуртувала Західний альянс. «Але насправді для кожного учасника це протистояння набагато небезпечніші, ніж їх сприймають у Москві або в західних столицях, – вважає автор. – Час не допомагає жодній зі сторін, а тільки створює ліниве звикання до ситуації, яка, якщо нічого не робити, рано чи пізно стане критичною та некерованою». Американська зброя і військові інструктори з країн НАТО в Західній Україні, російські солдати без відзнак з бойовим завданням на Донбасі – «все це означає конфронтацію, яка може стати причиною незворотних конфліктів, які відкривають ворота пекла», пише Штюрмер. «А тактичні помилки в тумані війни перетворяться на стратегічні непорозуміння».

«Це не маленька, а драма з далекосяжними наслідками, – попереджає оглядач. – Хоча західним лідерам зручніше відпустити цю боротьбу за владу на самоплив, доручити її дипломатам середнього рангу, а також у буквальному сенсі не визнавати дедалі вищий потенціал кризи та довготривалих наслідків для всього світового порядку, якого невдовзі може геть і не бути». Західні політики бояться думати про кризу та її випадкові й непередбачувані наслідки; ядерний вимір немислимий для них у будь-якій формі.

Путін же, навпаки, з холодним серцем натякає на загострення і не боїться нагадувати про те, що Росія має ядерну зброю – понад 8 тис. боєголовок, призначених не лише для сучасних версій брязкання зброєю.

«То які уроки можна винести з минулого для сучасного світу? Відповідь така, – пише автор. – Збереження обличчя за допомогою слів і вчинків і для власної сторони, і для опонента (і це особливо важливо); повага позначених і не позначених «червоних ліній»; пошук балансу за допомогою компромісів». Щодо України: «Україна ось-ось завалиться економічно й політично. Але все ще можна забезпечити їй спасіння й мирне майбутнє, якщо обидві сторони усвідомлять всю серйозність ситуації», – пише оглядач.

Уродженець Польщі, колишній американський радник з безпеки Збіґнєв Бжезінський, якого навряд чи можна запідозрити в надмірній симпатії до росіян, протягом багатьох років намагався донести цю думку у «велику гру». Зробити це можна, як він вважає, шляхом надання міжнародного статусу для України, котрий колись мала Фінляндія: центр між Сходом і Заходом, Євросоюзом та Євразійською економічною зоною, йдеться в статті.

«Альтернативи для дипломатії навіть уявляти собі не хочеться, – підсумовує Штюрмер. – Але, якщо це все-таки зробити, можна набагато ясніше усвідомити поточне становище. Ескалація – аж ніяк не порожній звук».

Інформаційний Акцент

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ