Дмитро Кулеба: Три «так» і три «ні» щодо звільнення Савченко

Дмитро Кулеба, постійний представник України при Раді Європи
Дмитро Кулеба, постійний представник України при Раді Європи

Не маю стосунку до звільнення Савченко. Не брав участі, не їздив, не писав тези, не вів таємні переговори.

З літа 2014 року моє держслужбовницьке завдання було інше – створювати публічні приводи для світу пам’ятати про Савченко та інших наших в’язнів в РФ. Тому що з самого початку було очевидно, що міжнародна мобілізація + таємні перемовини – це рецепт свободи, підтверджений досвідом СРСР. І це працює, тому що пацани в Москві СРСРзалежні.

Радий, що Савченко вдома. Як Посол при Раді Європи, сподіваюся привітати її у Страсбурзі, коли вона приїде на сесію ПАРЄ у складі нашої делегації.

Стривожений тим, що чекає на Савченко попереду. А це одні суцільні випробовування. Для неї та для країни.

А тепер лише факти. Три «так» і три «ні»:

Так, Україна разом з партнерами змогла це зробити. Це привід пишатися і рухатися вперед. Кому що не так – знайдіть в собі сили залишити самозакохану критику собі. Буде і на вашій вулиці свято.

Так, подобається це комусь чи ні, але вирішальну роль у звільненні відіграв Порошенко. Він порушував це питання, він просив лідерів інших країн вимагати від Путіна звільнення, він розмовляв з ним про звільнення. Давайте навчимося справедливо і критикувати, і хвалити.

Так, це прецедент, який нам потрібен для повернення інших в’язнів Кремля. Просто подумайте, що вони зараз відчувають, знаючи, що звільнення можливе. «Моя страна меня не бросит» – звільнення Савченко підтверджує ці слова Сенцова.

Ні, нічого окрім Єрофеєва та Алєксандрова ми Росії в обмін на Савченко не обіцяли.

Ні, в ЄС звільнення не сприймають як привід пом’якшувати санкції проти РФ.

Ні, Росія не дала задню у війні. Вона просто програла ще одну битву. Війна продовжується.

А тепер не думайте про Савченко. Надія почала нове життя. Лягайте спати і прокидайтеся з думками і діями про тих, хто залишився за ґратами в РФ і Криму. За них нам ще воювати і воювати.

Джерело: Dmytro Kuleba

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ