Дипломат назвав ефективний спосіб покарання Росії

Дипломат пояснив, як найкраще покарати Кремль за агресію проти України
Дипломат пояснив, як найкраще покарати Кремль за агресію проти України

Український дипломат, голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук у статті для Апострофа пояснив, як найкраще покарати Росію за її агресію.

Коментуючи виступ Президента України Петра Порошенка на засіданні Генеральної асамблеї ООН, коли він заявив про необхідність реформування Ради безпеки ООН і необхідність позбавити Росію права вето, Філіпчук наголосив, що ця пропозиція правильна, але запізніла. За його словами, сьогодні шанси досягти цієї мети є примарними.

Дипломат нагадав, що питання скасування права вето в РБ ООН час від часу обговорювали на тлі розмов про реформування системи Радбезу ООН. Проблема полягає в тому, що цю норму закріплено в статуті ООН, і для того, щоб від нього відмовитись, потрібні зміни до цього документа, у той час як будь-які зміни до статуту мають бути підписані й обов’язково ратифіковані п’ятьма постійними членами РБ ООН.

«Однак через відсутність політичної волі ці ідеї все ще залишаються ідеями, у той час як полум’я війн забирає нові і нові жертви. Війна досягла і центру Європи – України, яка має прямі безпекові гарантії з боку усіх п’яти держав-постійних членів РБ ООН. Але замість захисту і покарання агресора українцям було запропоновано телевізійні шоу з «пікіровками» російського і американського постпредів. Жодних дієвих рішень для виконання своєї головної мети – захисту миру і безпеки у світі, недопущення чи покарання агресора, як це зафіксовано у статуті організації, Рада безпеки так і не ухвалила», – наголосив експерт.

Попри це, на його думку, є кілька способів для обходу права вето держави-агресора. Йдеться про Резолюцію Генасамблеї ООН «Об’єднані заради миру» – документ передбачає, що у разі нездатності РБ ООН з огляду на використання окремими постійними членами свого права вето виконати свою головну місію – захистити міжнародний мир і безпеку, відповідне рішення може ухвалити Генеральна асамблея ООН, включно із застосуванням санкцій щодо агресора чи використанням військової сили. Дипломат підкреслив, що головною умовою для використання даної Резолюції є наявність фактів неспроможності РБ ООН ухвалити рішення щодо захисту миру та безпеки.

За його словами, після 17 лютого 2015 року шанси на успіх стали мізерними, оскільки у той день РБ затвердила Резолюцію 2202, якою «узаконила» Мінські домовленості. Відповідно, тепер стало неможливим звинувачувати РБ ООН у нездатності затвердити рішення щодо конфлікту в Україні і покарання агресора рішенням надзвичайної сесії Генасамблеї ООН.

«Тепер від України Радбез ООН вимагатиме виконання Мінських домовленостей, за якими Росія взагалі не є стороною конфлікту, а отже – не може бути покарана. У цій ситуації очевидно, що треба змінити порядок денний переговорного процесу – наприклад, жорсткою вимогою включення туди питання Криму, яке ігнорується Мінськими домовленостями. Для нас Крим не менш важливий ніж Донбас, адже безпека неподільна. Не може бути спокою і миру в Європі, якщо агресор анексував воєнною силою територію іншої країни. Тому потрібно поставити на розгляд РБ ООН декілька резолюцій щодо Криму, а після застосування російського вето – поставити питання на розгляд Генасамблеї ООН і прийняти відповідну резолюцію там щодо примусу агресора до миру»,

Філіпчук підкреслив, що в цій ситуації ключовим має бути ухвалення певного політичного документа Генеральної асамблеї, який передбачатиме класифікацію Росії як країни-агресора, сторони агресора. Саме це дозволить застосувати статтю 27 статуту ООН, згідно з якою сторона, що бере участь у конфлікті, зобов’язана утриматися від голосування.

«Абсолютно реалістичний шлях. Правда, якщо для того, щоб зрозуміти необхідність роботи над обмеженням російського права вето, нинішній українській владі знадобилось два з половиною роки, то скільки знадобиться для описаного вище сценарію, важко передбачити. Тим часом перемир’я на лінії контакту виносить на порядок денний мирного врегулювання в Україні зовсім інші питання. Світ сьогодні вже не чекає від нас інноваційних ідей щодо позбавлення Росії права вето чи реформи ООН», – зазначив експерт.

«Україна як жертва російської агресії з перших днів війни повинна була бути флагманом роботи над визнанням Росії агресором, обмеженням її права вето і реформи ООН у цілому. Втім, краще пізніше, аніж ніколи», – резюмував дипломат.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ