Герман Антонов: Музей російського колоніального рабства

Герман Антонов, політичний аналітик
Герман Антонов, політичний аналітик

У місті Ліверпуль є музей рабства.

У ньому, крім інших матеріалів, присутні результати підрахунків, з точністю до пари тисяч осіб, які свідчать — скільки рабів було вивезено з Африки баригами, так чи інакше пов’язаними з Британською короною.

З теми рабовласництва в Британії здувають пилинки, постійно каються і відбивають поклони в підлогу.

У місті Москві є вулиця Охотний Ряд, на якій розташований російський «парламент». У ньому засідає аки депутат Франц Клінцевич, шеф товариства ветеранів війни в Афганістані.

Час від часу він проводить публічні заходи, на яких ветерани колоніальної війни діляться з молоддю спогадами про те, як вони відважно воювали й виконували свій військовий обов’язок понад чверть століття тому. При цьому знищивши близько мільйона громадян іншої країни. Або півмільйона. Або півтора мільйона. Ніхто не рахував.

Ніхто нікому ніяких вибачень за смерть безлічі людей не приніс і не збирається.

Я не намагаюся порівняти Англію і РФ. Це неможливо так само, як неможливо, наприклад, порівняти сільський клозет із центром мистецтв Помпіду в Парижі, хоча й те, й інше — будівлі.

Але держава, що не розкаялася в старих гріхах і наробила нових, позбавляє себе майбутнього й формально, й фактично. І різниця між цими країнами в тому — що за однією визнають право на існування, а інша сама від нього відмовилася.

І час уже давно пішов. І дуже скоро прийде…

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ