Голова Держкіно поділився враженнями від фільму «Волинь»

py-ly-p-illyenko-2
За словами Іллєнка, в стрічці знялись українські актори, яким байдуже до змісту фільму, де вони знімаються

Фільм «Волинь» польського виробництва є не твором кіномистецтва, а декларацією позиції творців фільму щодо минулого і майбутнього відносин польського та українського народів. Про це написав на свої сторінці у Фейсбук голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.

«Автори навіть не намагаються розповісти якусь історію, їхня задача продемонструвати архетипи – українські та польські селяни, німецькі та радянські військові, єврейські шинкарі та вчителі, католицькі та православні священики тощо. Автори не шкодують для цього ані фантазії, ані художніх засобів. На допомогу режисеру приходить відверта натуралістична жорстокість та акторський ансамбль, значну частину якого становлять актори, що говорять українською мовою без жодного акценту», – зазначив він.

Також він зазначив, що в стрічці знялися українські актори, для яких «немає значення зміст фільму, в якому вони знімаються».

14729129_1277357545647930_1428113067030101362_n«Формування архетипів досягається в основному за рахунок порівнянь та гіпербол. Як окремі бонуси – історична неправда та зловживання натуралістичним насильством. У фільмі злочини гітлерівців та совєтів виглядають значно менш варварськими порівняно з методами, якими українські селяни вбивають поляків – якщо німці лише вішають та розстрілюють, то українці здирають з людей шкіру живцем, відрізують голови, палять дітей, зав’язавши їх у снопи жита, виколюють очі, патрають жінкам животи тощо. І якщо у німців та росіян це роблять покидьки з СС та НКВД, то українці – прості селяни, які ще недавно разом зі своїми невинними жертвами бавилися на весіллі», – ділиться враженнями голова Держкіно.

Іллєнко вважає, що найбільш показовим є драматургічний хід, якім пояснюється мотивація українців, які вчиняють терор проти польського населення: «На початку фільму п’яні українські селяни в розмові між собою скаржаться на утиски з боку польської влади і висловлюють свою «підтримку Гітлеру та Бандері». Все. Жодної ілюстрації, крім епізоду видання польської дівчини заміж за старого заможного поляка замість молодого, але бідного українського хлопця. Цей хлопець є одним з небагатьох більш-менш позитивних персонажів-українців у всьому фільмі».

Значну частину фільму присвячено створенню цілком однозначного образу українських націоналістів.

«Тут все просто – Бандеру вже в першій сцені ставлять на одну ланку з Гітлером, всі звірства вчиняються під вигуки «Слава Україні! Героям Слава!», «За вільну Україну», «Слава нації!» тощо. Для підсилення драматичного ефекту у фільмі постійно цитується Декалог українського націоналіста. Більшість точок Декалогу скандують бійці УПА, зображені у лихих відблисках вогню на жорстоких обличчях з фанатично витріщеними очима», – зауважує Іллєнко.

Голова Держкіно також наголосив, що художні фільми значно сильніше впливають на суспільну думку, аніж будь-які підручники. Фільм містить чимало асоціативних ланцюжків з нашим сьогоденням, в першу чергу, через використання українцями у стрічці гасел і символів, які сьогодні вже міцніше прив’язані до подій сучасного, ніж минулого: «Гімн «Ще не вмерла Україна», синьо-жовтий прапор, гасла «Слава Україні!Героям Слава!», «За вільну Україну!» тощо – сьогодні це символи української незалежності, героїв Небесної сотні, бійців, які воюють з окупантами на сході України».

«Кому це вигідно сьогодні? До чого приведе перегляд цієї стрічки широкою аудиторією в Польщі? А в Росії? А в Україні?», – ставить риторичні запитання голова Держкіно та резюмує, що фільм «Волинь» навряд чи сприятиме примиренню та діалогу між українським та польським народами.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ