Ілля Новіков: США готують санкції проти причетних до справи Савченко

Ілля Новіков, адвокат Надії Савченко
Ілля Новіков, адвокат Надії Савченко

Як усі вже знають, Конституційний суд РФ сьогодні раптово визнав, що жінки теж мають право на суд присяжних. Це, звісно — обурливо, не по-православному й підриває російські національні скріпи не менше,  ніж скасування кріпосного права.

Не знаю, як так вийшло. Можливо, голова Конституційного суду РФ Валерій Зорькін все-таки старіє і почав здавати.

Я зараз у США. Тут усі, кому ми розповідали, що в КС є така справа, дуже офігівають від самої постановки питання. Але вони тут всі просто бездуховні. І багато хто навіть геї. Мене вже засипали запитаннями — як це позначиться на справі Надії Савченко. Зорькін адже сказав, що ніяк.

Чи будемо ми подавати скаргу? І куди? І що взагалі буде далі? Давайте по пунктах.

0. Нагадаю, у чому сюжет. 2013 року до КПК внесли поправку про те, що суд присяжних стосовно низки статей (головна з яких вбивство з обтяжуючими ознаками — ч. 2 ст. 105 КК) можливий лише в разі, якщо підсудному загрожує довічний термін. А якщо не загрожує — тоді або один суддя, або трійка суддів. Це автоматично відітнуло можливість передачі присяжним справ щодо жінок, оскільки жінкам за законом довічний термін не призначають. Максимум 30 років.

Про цю норму вже давно говорили, що вона — дискримінаційна. На що різні державні та духовні люди незмінно глумливо відповідали, що все навпаки: жінки ж опинилися в привілейованому становищі. Їм же «пижа» не дають? Не дають. То хай не випендрюються.

Про те, що у присяжних буває до 15% виправдань, а у суддів плюс-мінус 0, державні люди чути не хотіли. І ось учора Конституційний суд все ж вирішив — що дискримінація та порушення прав мають місце. Але це не привід для того, аби переглядати справи тих жінок, кому вже відмовили в праві на суд присяжних за неконституційним законом.

1. Конституційний суд РФ, зрозуміло, напартачив. Так робити не можна. Якщо вже вирішили, що конституційне право порушене — тоді треба передбачити перегляд справ усіх, кого це стосується. Жінок, засуджених за ч. 2 ст. 105 КК РФ у  Росії дуже небагато. А тих, хто реально подавав клопотання про суд присяжних, як Надія Савченко, і отримав відмову на підставі ст. 31 КПК — і зовсім на пальцях полічити. За весь час дії норми в редакції, визнаної неконституційною, не набереться, думаю, і 20 випадків.

2. Чи брав Конституційний суд до уваги конкретний випадок Савченко при винесенні рішення? Переконаний, що так. Без цього могли б і допустити перегляд для інших жінок. Їх шкода. Якби не велика «государєва» потреба, у них міг би з’явитися шанс.

3. Чи можна було зробити більше в нашому випадку? Ні. Ми обговорювали з Надією подачу скарги до КС саме з цього приводу з перших днів, як я почав її захищати в липні 2014-го. Але для цього потрібно було спершу отримати вирок. Справу Лимар було розглянуто в 2015 році. Ми в жодному разі не встигли би проскочити в чергу скарг раніше, ніж вона. А навіть якби такої справи не знайшлося, і наша скарга виявилася першою — див. пункт 2.

4. Що ми будемо з цим робити? Майже нічого. Надія категорично наполягає, аби після вироку не було жодних нових скарг і клопотань, які могли би відсунути момент завершення будь-яких судових розглядів у Росії. По-перше, всі розуміють — що це безглуздо. У Росії не знайдеться судді, неважливо в суді якого рівня, який зважився би відпустити на волю цінного заручника. І відмова від апеляції для Савченко — найнаочніший засіб показати, що вона думає про російських суддів і їхню систему загалом.

По-друге й головне — уже рік, з лютого 2015-го всі російські чиновники, починаючи з Путіна, використовують мантру «суд розбереться, поважайте і не втручайтеся», за будь-якої спроби підняти питання про звільнення Савченко. Ок, цей етап ми пройшли, вирок не за горами. Зараз що швидше ми закінчимо, то раніше перейдемо до плану «Б». Див. пункт 6.

5. Скарги до Верховного суду і до Страсбургу щодо відмови в суді присяжних, якщо й будуть подані — то лише в порядку зачистки процесуальних хвостів, аби не залишати питання відкритим. До практичного звільнення Надії протягом найближчих місяців це не має жодного стосунку.

6. А ось що до нього причетне безпосередньо, то це реакція на вирок США і ЄС. Я провів цей тиждень у Вашингтоні, зустрічаючись з численними бездуховними та неправославними людьми з Держдепу, адміністрації і Конгресу. Вони тут налаштовані дуже рішуче. Резолюція Конгресу від 22 вересня 2015 року, що засуджує переслідування Савченко — дуже потужна штука в місцевих умовах.

З Москви складно збагнути — до якої міри потужна. Крім іншого, вона передбачає введення персональних санкцій щодо російських чиновників і політиків, причетних до цієї історії. Ті, хто проскочив повз акт Магнітського, але, приміром, висловлювався публічно в тому сенсі, що непогано би цю бандерівку Савченко послати валити ліс за смерть наших відважних хлопців, — ті можуть вже почати напружуватися.

Попередня робота над списками вже триває. Чи будуть, крім персональних санкцій, накладені додаткові санкції на Росію — питання поки відкрите. Якщо після вироку, замість тихого й швидкого обміну, станеться масовий перехід на мантру «її засудили законно, поважайте наш суд» — всяке може бути.

Американці все чудово розуміють, моніторили судовий процес від самого початку. І вони дуже не люблять, коли їх тримають за ідіотів.

Джерело: Ілля Новіков

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ