Інформаційний «тролінг» чиновників – те, чим можливо й потрібно займатися навіть більше ніж двічі на тиждень

тролінг, чиновники, інформаційна війна
Тролінг чиновників

Чи виникала у вас гостра нестримна жага взяти якогось чиновника й притиснути до стінки? Того самого, що повинен був відремонтувати доріжку коло вашого будинку чи придбати новий автобус для сільської школи? Або вимагає знову хабар за якийсь дозвіл? Так – його, чия дочка знов хизується новою автівкою. І що ви зробили? Пішли у соціальні мережі й випустили пару в безкінечних сварках на тему «які всі чиновники падлюки»…

Але насправді ви не настільки безпорадні: маючи хист і бажання, ви могли би дуже попсувати нерви тому самому чиновнику. Бо ви маєте право на отримання публічної інформації. І кожен чиновник, навіть якщо він виглядає дуже грізним і могутнім, повинен вам відповісти в 5-денний термін на будь-яке, навіть дуже незручне для нього, запитання – від запиту щодо суми та статей витрат на ремонт вашої школи і до переліку майна, яким він володіє, та скільки заробляє його дружина. І тоді вже ви, замість «жертви», стаєте викривачем, «мисливцем». А це – зовсім інший погляд на життя, азарт. Кожна недбалість, кожна помилка чиновників навколо вас – це, як мінімум, привід його «затролити» інформаційними запитами. Тим більше, що громадські об’єднання, такі як Центр UA та інші, поклали роки на те, щоби вибороти нам право користуватися інформацією як зброєю.

Цікаво, що закон «Про доступ до публічної інформації», один із найбільш прогресивних, ми отримали ще за роки Януковича. Тоді, у самому початку свого правління, він дозволив Верховній Раді ухвалити цей закон, не знаючи, що саме він стане тією початковою крапкою, з якої виросте весь Майдан. Бо здавалося, що – чиновник не може дати відписку? Так давали, відправляли на офіційні сайти, замулювали очі. І все одно потрохи інформація пробивала собі дорогу. Там, дізнавшись, що сільську школу повинні були закрити, селяни відстояли її акцією непокори. В іншому місті за документами місцева громада мала отримати сільський автобус, але чиновники, як зазвичай, «економили». Отримавши запит, громада змогла вибороти те, що вже їй належало. І це – в часи Януковича! І, безумовно, найбільш відома історія тих часів – про фільм «Відкритий доступ», про те, як журналісти дізнавалися, кому належить Межигір’я. Як їздили з цим фільмом по країні, а місцева влада робила все, щоби зірвати покази цього фільму – від відключень світла до «замінування» будівель, чим робила найбільшу піар-акцію і фільму, і собі, прискорюючи та наближуючи Майдан.

Звісно, зараз ми також маємо проблеми з доступом до публічної інформації: влада завжди буде підзвітна рівно настільки, наскільки ми їй це дозволимо. Про віртуозність чиновників робити відписки активісти ГО та журналісти складають легенди. Тут і посилання на службову таємницю, і розмиті вказівки на закони, і «щирі образи» на авторів запитів. Останнім часом популярна відповідь – посилання на АТО. Буцімто АТО заважає відповісти, який бюджет розрахований на ремонт будівлі суду…

Ця безкінечна боротьба з відповідями чиновників усіх мастей і рангів призвела до того, що громадські активісти об’єдналися та висунули премію «Зірка канцеляриту» на найбільш стилістично непередбачувану, логічно абсурдну, «креативну» в трактуванні законів та норм української ділової мови відповідь від чиновника. Конкурс буде тривати увесь рік до наступного вересня 2016 року. Зразки відповідей чиновників можна відправляти до Лесі Ганжі ([email protected]), редакторки порталу «Доступ до правди». Того самого порталу, за допомогою якого кожен звичайний громадянин може розпочати свій «мисливський» похід за «шкурами» чиновників. Тим більше, що після Майдану не відповідати на інформаційні запити громадян стає все важче. Публічність зараз має більш руйнівну силу, ніж у колишні часи. За словами журналістів, що були присутні на заході в честь презентації премії, зараз на 30% відписок припадає до 70% істотних відповідей. Треба тільки знати, що питати: не коментарі у справі, а факти. Тоді чиновники не мають змоги викручуватися. Хоча, звісно, бувають особливі випадки. Так, наприклад, за словами депутата та колишнього журналіста Сергія Лещенка, коли він поцікавився податковою декларацією Коломойського за період його губернаторства, то отримав лист із файлом, який чомусь неможливо було відкрити.

Отже, перед громадянином, який вирішив ступити на стежку інформаційної боротьби з чиновниками, відкриваються всі можливості. Зазвичай нині після отримання інформаційного запита, наприклад, про поточні витрати вашого ЖЕКу, в прискореному темпі починають виконувати поточні роботи. Перед вами як активним викривачем відкривається кар’єрна сходинка прямісінько в депутати різних рівнів. Ну а не пощастить із депутатством – можна виграти конкурс відповідей від чиновників «Зірка канцеляриту»!

Наталя Шило,

спеціально для видання Інформаційний Акцент

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ