ІноЗМІ: Горбачов – найбільш незбагненний лідер у світі

Former Soviet President Mikhail Gorbachev talks about politics and his days in power during a visit to the University of the Pacific McGeorge School of Law in Sacramento, Calif., on Wednesday, Oct. 26, 2005. Gorbachev reminised about the Cold War days with law students and faculty before a scheduled speech at a lecture series later in Sacramento.(AP Photo/Handout Steve Yeater-McGeorge School of Law)
Перший і останній президент СРСР Міхаіл Горбачов

«Пробираючись через жахливі московські затори на зустріч з Міхаілом Горбачовим, у якого я мав узяти інтерв’ю, я мимохідь запитав таксиста, що він думає про останнього радянського лідера», – пише кореспондент The Sunday Times Марк Франкетті. «Ви берете інтерв’ю у Горбачова! Навіщо?», – гаркнув Юрій, водій Uber.

«У нас була імперія, коли він став заправляти в Кремлі. На той час, як він пішов, через шість років її вже не було, – каже Юрій. – Він продав нас Заходу. Він просто піддався».

«Через двадцять п’ять років після відходу Горбачова у відставку ставлення до нього в Росії поступово пом’якшується, надто серед лібералів, у яких викликає огиду авторитарне правління Владіміра Путіна, але більшість поділяє погляди Юрія», – йдеться в статті.

Поки я чекав Горбачова в переговорній його фонду, прикрашеній десятками фотографій колишнього радянського лідера в дружніх обіймах Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Ґельмута Коля, Франсуа Міттерана і багатьох інших, мене знову вразив розрив між тим, як його шанують на Заході та зневажають удома, ділиться враженнями журналіст.

«Він виглядає немічним, його слух погіршується, і він йде потихеньку, човгаючи і спираючись на ціпок. Опустившись у велике шкіряне крісло, він розповідає мені, що переніс чотири операції та хворіє на діабет. Однак його моральний дух, чарівність і дотепність не зникають», – зазначає Франкетті.

«Причина, з якої ми зустрілися, – це чергова написана Горбачовим книга «Новая Россія», зібрання його думок, статей та інтерв’ю про стан його країни відтоді, як він прийшов до влади в 1985 році. Чим, запитав я, вона відрізняється від його попередніх мемуарів?», – пише кореспондент.

«Я пенсіонер, але як і раніше хочу, щоби мій голос був почутий, – каже Горбачов. – Я хочу, щоби люди дізналися про мої погляди в той час, коли ситуація в світі сильно мене турбує. Було так важко завоювати свободу в Росії і так важко досягти взаємного співробітництва з США. Як ми опинилися на краю цієї прірви? Я хочу пояснити причину цієї проблеми. Я просто не можу ховати голову в пісок».

«Питання, яке ставить Горбачов, – як ми до цього дійшли. Звісно, питання на мільйон доларів. Однак його думка про Путіна, якого демонізують на Заході, двоїсте протягом багатьох років. Відтоді, як «поганий Влад» прийшов до влади, Горбачов відкрито його підтримував, незважаючи на численні ранні ознаки того, що путінська Росія стає дедалі більш автократичною», – йдеться в статті.

Останнім часом Горбачов став сміливішим у своїх висловлюваннях проти президента Росії, зазначає автор. Горбачов піддавав Путіна різкій критиці за те, що він так довго залишається при владі, і засуджував його за відхід від демократичних реформ, придушення інакомислення і спроби змусити замовкнути ЗМІ, називаючи його режим наповненим «злодіями і корупціонерами».

«…Я нещодавно бачив Путіна на одному заході. У нас завжди були нормальні стосунки. Тепер я б не назвав їх нормальними, між нами взагалі немає ніяких стосунків», – заявив Горбачов.

«Однак коли мова заходить про захоплення Криму – один із вчинків, який найбільшою мірою порушив відносини Путіна з Заходом, – позиція Горбачова значно сильніше збігається з кремлівською, ніж хотіли б почути багато його шанувальників на Заході. Чи залишався б оспорюваний півострів усе ще частиною України, якби він (Горбачов, – ред.) був на чолі держави? Опинившись у такій ситуації, як Путін, за його словами, він би діяв так само», – передає Франкетті.

«Але захоплення було незаконним», – заперечив журналіст.

«Я завжди підтримую свободу волевиявлення народу, і більшість у Криму хотіла возз’єднатися з Росією», – парирував Горбачов.

«Коли я сказав, що, звісно, Михайло Горбачов, людина, яка допомогла знищити Берлінську стіну, відмовившись придушувати народні виступи по всій Східній Європі, не став би анексувати Крим, його відповідь виявилася ще більш показовою», – зазначає автор.

«Єдиною справжньою причиною того, що я б цього не зробив, могло бути тільки те, що, якщо б я все ще був при владі, Радянський Союз продовжував би існувати, і Крим був би його частиною», – твердо заявив екс-президент.

Витоки кризи в стосунках між Росією та Заходом полягають у впевненості Америки в своїй перевазі наприкінці холодної війни, стверджує Горбачов. Знову і знову чергові адміністрації президентів США втрачали можливості співпраці з Росією, яку можна було б побудувати на довірі й діалозі, які він забезпечив.

«Під столом американці з радістю потирали руки. Вони думали, що перемогли, виграли холодну війну, замість того щоби визнати ту величезну роль, яку ми зіграли в її припиненні», – зазначив Горбачов.

Він стверджує, що, коли радянська економіка впала в результаті проведених ним революційних реформ, Америка повинна була надати Москві фінансову допомогу. Вона цього не зробила, каже він, – і його слова напрочуд нагадують путінські – оскільки вона занадто налаштувалася на створення «однополярного світу», в якому б правила Америка. Горбачов, знову повторивши слова Путіна, сильно розкритикував поступове розширення НАТО на схід на територію колишнього Радянського Союзу.

«Я вказав йому на гірку іронію того, що його піддають суворій критиці вдома і прославляють за кордоном за його роль в розпаді Радянського Союзу, але насправді більшість на обох сторонах барикад, здається, не розуміє, що це було останнє, чого він хотів», – пише автор.

«Безумовно, ви найбільш незбагненний лідер у світі, – припустив Франкетті. – Люди досі не розуміють вас».

«Вони зрозуміють, зрозуміють, – сказав Горбачов з усмішкою. – Наберіться терпіння».

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ