ІноЗМІ: Росія – бандит із демократичною риторикою

Російська демократія захищає багатих від бідних, вважає письменник Максим Кантор
Російська демократія захищає багатих від бідних, вважає письменник Максим Кантор

Європа змирилася з появою в Росії нової феодальної системи – «бандита» з демократичною риторикою. Про це пише російський художник і письменник Максим Кантор у французькому виданні Le Point.

«Найгірше – це не так Путін, біженці чи Сирія, як спотворення політичного дискурсу», – вважає Кантор. У післявоєнній європейській риториці поняття «лівого» і «правого» змішалися, бо західна демократія протистояла «соціалістичній імперії», що поєднує в собі дві несумісні протилежності.

На зміну концепції «демократії» прийшло поняття «західної цивілізації».

«Західна демократія діяла щодо світу не як політичний наставник, а як цивілізаційний проект, що протистоїть варварству. Вона давала іншим країнам не політичні доктрини, а культурний досвід, який є наслідком європеїзації економічних інститутів», – пише Кантор.

«Традиційно демократія в Європі захищає бідних від багатих, російська ж демократія взялася захищати багатих від бідних, – продовжує письменник. – Російські демократи розташувалися «праворуч», серед фінансової олігархії, тоді як на Заході демократи були радше «ліворуч». Захід, зі свого боку, навчив Росію, як стати Заходом, але не навчив, як позбутися рабства. Звідси образа російського народу на демократію: замість общинної свідомості йому нав’язали «західні» грабіжницькі принципи».

«Рецепт цивілізації, наданий Росії Заходом, полягав у прирівнюванні демократії до законів ринку. Ті, хто програв на ринку, виявилися вилученими з демократичного суспільства, – пише далі Кантор. – Так виник благодатний ґрунт для авторитаризму: бідні чекали диктатури як порятунку від жорстокості ринку. Цікаво, що до сталінізму апелюють найбагатші, деміурги нації. І нація прощає їм багатство. Але союз багатства з демократичними гаслами годі пробачати.

Ринок і демократію об’єднали, щоби прискорити просвіту варварів, хоча такий союз у західній цивілізації не є обов’язковим. У Європі ринок існував задовго до демократії і поза нею. Він не є ідеалом демократії».

Російська історія останніх років є історією фіктивної боротьби лібералізму з патріотизмом, вважає Кантор.

«Насправді російський авторитарний режим – останній аргумент у феодальній міжусобиці. Однак російські «ліберали» не хочуть визнати, що вони самі створили чудовисько, якому їм нема чого протиставити. А Європа щиро вважає, що забезпечила Росію рецептом, як стати цивілізованою, але Росія не засвоїла урок. А її навчали феодалізму».

Європа змирилася з тим, що в Росії замість комуністичного апаратника, що викликає антипатію, з’явилася нова феодальна система: бандит з демократичною риторикою, вважає автор.

«Їй нав’язали приватизацію, щоби позбутися соціалістичної власності. Західна демократія чудово розуміла, що її партнером був не простий бандит, а неофеодал. Від казарменого соціалізму вона вважала ліпшим неофеодалізм. Головна образа Путіна на Захід пояснюється тим, що він щиро не розуміє, чому феодали повинні сваритися».

У такій боротьбі за цивілізацію західні демократи (можна сказати «ліві») підтримували міжнародні корпорації, що руйнували тоталітарні соціалістичні держави, і тим самим опинялися «праворуч» щодо знедоленого населення цих країн. Зубожіле населення країн третього світу (і Росії) стало міжнародним бідним класом, який, щоби уникнути міжнародно виправданих злиднів, повернувся до національної ідеї. Тому тепер національна ідея асимілювалася з ідеєю пролетарської революції, а звільнене «лівими» місце посіли «праві» націоналісти.

Націоналістична свідомість росіян, продовжує Кантор, постає як прагнення до соціальної справедливості.

«Націоналізм змінив соціалізм, а відродження імперії сприймається як форма антикапіталістичної боротьби. Населення Росії бідніє, олігархи багатіють, але бідні, згуртовані навколо Кремля ідеєю «національної справедливості», вірять, що відроджується соціалізм. Нація перетворюється на прихисток від міжнародних злиднів», – пише автор статті.

Головною жертвою нинішньої історії виявилася ідея європейської республіки: свобода, рівність і братерство, скріплені законом, вважає Кантор.

«Європейські ліві уявляють, що сепаратисти Донбасу борються з міжнародним капіталізмом, самі вони кажуть, що борються за соціалізм. На їхніх прапорах написано слово «республіка», але поруч – двоголовий імперський орел, а їхня агресія вершиться в ім’я нової російської імперії. Це міжнародні націоналістичні бригади, що воюють на боці Франко. Така політична мішанина загрожує фашизацією Європи», – переконаний автор.

«Російська імперія вхопиться за найменшу можливість розколоти Європу на національні держави, як це було завжди. Вона може існувати лише в присутності розколотої і багатоскладової Європи. На допомогу Росії приходить іслам, що став замість християнства релігією пригноблених», – пише Кантор.

Подолання кризи з біженцями покаже, чи життєздатне християнство перед обличчям ісламу.

«Якщо іслам стане релігією пригноблених, а християнство – ідеологією демократичного ринку, націоналізація держав і фашизм у Європі неминучі. Якщо федеральна Європа виявиться спроможною стати проти лівого імперіалізму і прийняти біженців, європейська війна буде неможлива», – резюмує автор статті.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ