ІноЗМІ: Саміт НАТО – пустопорожня риторика чи рішучість до дій?

У Мінську поновили переговори
Путін навряд чи вважатиме Варшавське комюніке великою загрозою або демонстрацією сили, вважають експерти

Саміт НАТО, який щойно завершився у Варшаві, був найважливішим за останні чверть століття. Його результатом стало «пишномовне 32-сторінкове комюніке». Водночас, його справжнє значення можна буде оцінити лише після того, як риторика буде підкріплена рішучістю. Про це пишуть у The Globe and Mail Дерек Бурней, колишній посол Канади у США, і професор Карлтонського університету (Канада) Фен Олсер Хемпсон.

«Попередній досвід не підбадьорює. Чи йдеться про Близький Схід, Афганістан або Східну Європу, західний альянс перебуває в невигідному становищі», – зазначають автори статті.

«Нездатність президента Обами до дій відповідно до його стратегії «червоної лінії» в Сирії (нині сумнозвісної) зміцнила в регіоні сили «Аль-Каїди» та «Ісламської держави» та надовго послабила перспективи становлення поміркованого постасадівського режиму», – пишуть оглядачі.

Коли війська США були раптово виведені з Іраку, «це призвело до відродження кількох відгалужень «Аль-Каїди» і виникнення «халіфату» «ІДІЛ» в Іраку. Крім того, це створило легкодоступний вакуум, який Росія та Іран агресивно заповнили. У них спільний погляд на те, кому в регіоні вони протистоять, а кого підтримують», – зауважують автори публікації.

«Ніде брак рішучості США не очевидний більше, ніж у слабкій спробі протистояти кричущим порушенням міжнародного права з боку Росії – вторгнення до Криму, відкрита військова підтримка сепаратистських витівок на сході України і зовсім недавно – військові маневри, які загрожують вразливим балтійським державам. Чи хтось вірить, що прямі порушення статуту НАТО викликали б значно суттєвішу реакцію Заходу, ніж та, що Росія зустрічала досі?», – запитують автори.

«Замість цього ми бачимо комюніке з вимученим посланням Росії про солідарність і довіру – заходи зі зміцнення НАТО межують із заспокійливою пропозицією діалогу», – повідомляється в публікації.

«Слова маскують ще один приклад стратегії «легкої ходи», згідно з якою військові зобов’язання двох північноамериканських членів Альянсу (США і Канади) зміцнити оборону Заходу в Балтійському регіоні перед обличчям Росії рівнозначні зобов’язанням двох європейських членів, порушених більшою мірою. Ця відмінність не залишиться непоміченою Владіміром Путіним, який з нетерпінням чекає від Євросоюзу, який став ще більш хистким після «Brexit», скасування санкцій», – пишуть Бурней і Хемпсон.

«Путін навряд чи вважатиме Варшавське комюніке великою загрозою або демонстрацією сили. Він свідомо дотримується в Європі стратегії «розділяй і володарюй», пропонуючи стимули тим, хто мовчазно, якщо не публічно, підтримує його мету».

«Найпевніше Путін розглядатиме неоднорідний стан Альянсу як ще одну можливість, яку можна використовувати, як це було з безладом у Сирії. Зрештою, Путін знає краще, ніж багато хто, що стратегічне бачення без рішучості досягти його – не більш ніж пустопорожня риторика», – резюмують автори статті.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ