Кандидат у мери Львова: «Якщо у Львові нічого не змінювати – під прикриттям пофарбованої обкладинки місто й далі стагнуватиме»

Руслан Кошулинський, кандидат у мери Львова
Руслан Кошулинський, кандидат у мери Львова

Львів відомий усій Україні та світу своєю європейськістю, запашною кавою, кнайпами, масою культурно-просвітницьких заходів. Більшість українців ставлять цю «галицьку перлину» іншим містам країни за приклад, мовляв як працює тамтешня місцева влада на чолі з її багаторічним керманичем. Однак 25 жовтня у першому турі мерських перегонів чинний керманич міста несподівано не здобув перемоги. Тож, 15 листопада у місті відбудеться другий тур виборів мера: Андрій Садовий змагатиметься із представником партії «Свобода», заступником голови Верховної Ради України VII скликання, майданівцем, який 20 лютого з-під куль снайперів Януковича виносив поранених на Майдані, а нині є бійцем Збройних Сил України, учасником АТО Русланом Кошулинським.

В ексклюзивному інтерв’ю виданню Інформаційний Акцент «свободівець» розповів про свою мотивацію брати участь у перегонах за посаду мера, назвав перші кроки в разі перемоги, проаналізував деякі дії команди чинного міського голови як під час місцевої виборчої кампанії, так і впродовж багаторічного управління містом. За його словами, попри гарну «обгортку» місто, як і багато інших населених пунктів країни, має безліч проблем серед яких: багаторічний сморід, розбиті дороги, відсутність інвестицій, ріст злочинності, виживання лише завдяки залученню кредитів. Про усе це та багато іншого читайте в інтервю з Русланом Кошулинським.

– 25 жовтня екзит-поли показали, що у Львові має відбутися другий тур. Однак згодом штаб партії «Самопоміч» поширив інформацію, мовляв, чинний міський голова Андрій Садовий набирає більше 50% голосів і другого туру не буде. Як гадаєте, чим було зумовлено такі дії штабу вашого конкурента і чи були вони свідомі?

Некоректний підрахунок голосів штабом мого конкурента міг бути свідомим або ні. Якщо це відбулося несвідомо – це передусім свідчить про низьку кваліфікацію працівників штабу, які неякісно вивчили новий закон «Про місцеві вибори». Якщо ж це відбулося свідомо – то це намагання ввести людей в оману та підтасувати результат першого туру. Ми вказали цю помилку і, власне, це було публічно озвучено. Вочевидь, штаб конкурента мав надвелике бажання сформувати громадську думку на свою користь, аби згодом якимось чином «домовитися» і провести необхідний їм результат через територіальну виборчу комісію.

– Тобто Садовий, маючи потужний медіаресурс, обіймаючи посаду градоначальника дві каденції, не певен у своїй перемозі?

Звичайно, це передусім ознака невпевненості, бо якщо ти готовий до чесних перегонів і впевнений у собі – ти не вдаватимешся до таких кроків, які по суті виключають справедливий змагальний процес.

– Чи ведете зараз якісь перемовини з іншими кандидатами у мери, аби заручитися їхньою підтримкою? Скажімо, Дмитро Добродомов заявив, що готовий підтримати вас у другому турі за певних обставин…

Р.Кошулинський: Конкретно про перемовини буде повідомлено згодом
Р.Кошулинський: Конкретно про перемовини буде повідомлено згодом

Перш за все варто усвідомлювати, що жоден кандидат у депутати чи міські керманичі не є власником вибору людей, їхнього голосу. Для того, аби отримати підтримку виборців моїх колишніх конкурентів, необхідно звертатися до людей і переконувати, що конкретну частину програми кандидата, за якого вони голосували, я намагатимуся втілювати у своїй роботі. Саме у такий спосіб, я переконаний, можна досягти результату. Я повністю погоджуюся з тим, що необхідно продовжувати та посилювати боротьбу з корупцією у Львівській міськраді, зокрема створивши у структурі міськради антикорупційне управління. Так громадськість, фахівці отримають доступ і можливість перевірити діяльність чиновників. Окрім цього, я готовий втілювати й інші програмові засади моїх колишніх конкурентів. Треба розуміти: Львів – це не партійний кооператив, передусім маємо забезпечити якісне управління, аби забезпечити львів’ян достойним та комфортним рівнем проживання у місті. Щодо конкретних перемовин – то про них буде повідомлено трохи згодом.

– Як переконуватимете львів’ян віддати за вас голос, з чим ідете, можливі перші кроки у разі перемоги?

Зараз для міста вкрай важливими є кілька базових речей. Передусім ідеться про енергетичну самостійність – «тарифний щит», який може Львів протиставити тому тарифному зашморгу, який встановила центральна влада для органів місцевого самоврядування. Незабаром городянам прийдуть платіжки, і за двокімнатні квартири площею 40-45 квадратних метрів люди платитимуть близько 1500 гривень. Це неймовірно високі видатки сімейних бюджетів, з огляду на зарплати. На жаль, Львів, як і вся Україна, нині залежить від російського газу, тому маємо максимально забезпечити власну енергетичну самостійність у виробленні енергії – використовувати сировинну базу, доступну для міста, наприклад переводити ТЕЦ на вугілля, утеплювати будинки, запроваджувати індивідуальні теплові пункти тощо.

Друга проблема міста, яка багато років потребує розв’язання – сморід. На превеликий жаль, уже близько 9 років сморід не вивітрюється зі Львова. У найкоротші терміни маємо зробити усе, аби очисні споруди, збудовані ще у 1964 році і практично не ремонтовані, могли зараз не просто ефективно очищати стоки, але й приносити прибуток.

Також маємо гарантувати у місті безпеку життя для населення. Останнім часом неймовірно погіршилася криміногенна ситуація – практично повернулися «бандитські 90-ті»: грабунок серед білого дня, викрадення автомобілів тощо. Тому спільно із правоохоронцями міська влада повинна максимально убезпечити життя містян.

Наступне: львів’яни мають отримати можливість заробляти, бо не всі можуть бути офіціантами чи екскурсоводами. У місті практично знищено велике виробництво, однак жодних інвестицій, аби його відновити – як внутрішніх, так і з Заходу – немає. Тому маємо створити максимально сприятливі інвестиційні умови, аби у Львів прийшли гроші і з’явилися нові робочі місця.

– Чи маєте ви якісь конкретні напрацювання щодо залучення інвесторів, бо всі про це багато говорять, але мало хто щось робить?

– Зважаючи на мій попередній досвід діяльності у парламенті, враховуючи напрацювання із Міжнародною торговою палатою, дипломатичним корпусом, з яким постійно тримаю зв’язок, – ми спроможні залучити інвестора. Наголошу: інвестор прийде, коли насамперед матиме довіру до місцевої влади, бо коли її немає – ніхто не вкладатиме гроші. На жаль, зараз не бачимо великого бізнесу, який би з’явився у Львові, окрім кредитних коштів, які бере місцева влада.

– А щодо смороду: кажуть, у Львові смердить уже ледь не 9 років; невже за цей час не можна було розв’язати цю проблему? Можливо, це нереально, чи це якась халатність міських керманичів. Може, і вам не вдасться?

– Ще будучи заступником голови парламенту, мені вдалося пролобіювати для міста спрямування близько 31 мільйона гривень на проведення екологічних заходів. Але Львівська міська виконавча влада не змогла оперувати цими коштами, і через те, що їх не використали, кошти повернулися до державного бюджету. Така ж ситуація була і з ремонтом доріг: з держбюджету було надано на ці потреби 47 мільйонів гривень. Але їх так само не використали – і Львів їх втратив. Це ознака того, що у міської виконавчої влади є якісь мотиви – або політичні, або це взагалі відверта безгосподарність. Ці гроші через якісь причини не використали ні для ремонту очисних споруд, ні для ремонту доріг.

– Тобто можемо говорити про саботаж із боку команди Садового?

– Я не можу давати оцінку. Львів’яни дадуть оцінку діям чинного міського голови.

– В українців, на жаль, давно сформувалося переконання: «неважливо, хто і як голосує – важливо, як рахують»… Чи допускаєте під час підбиття підсумків другого туру можливість фальсифікацій з боку команди опонента? Як захищатимете віддані за вас голоси?

Елементи ведення нечесної кампанії вже було застосовано. У день голосування, 25 жовтня, з самого ранку у ЗМІ транслювали виступ міського голови з практично рекламним маніфестом його «досягнень», що заборонено законом і зафіксовано громадським об’єднаннями, які стежать за чистотою проведення виборчого процесу. Якщо буде намагання «намалювати» результат під час підбиття підсумків голосування у другому турі – це буде ознакою страху та небажання програвати у демократичний спосіб. Увесь мій штаб залишається на місці, ми продовжуємо роботу і, враховуючи високу кваліфікацію, не допустимо фальсифікацій у день виборів.    

– Люди кажуть, мовляв, Кошулинський – добрий боєць, військовий, майданівець, але цього не вистачить, аби керувати містом. Невідомо, чи він добрий менеджер, господарник. Це міф чи дійсно правда, що «вам би воювати, а хто лататиме дороги»?

Руслан Кошулинський на службі в зоні АТО
Руслан Кошулинський на службі в зоні АТО

Ця теза наших опонентів не є новою, і вони завжди говорили, що націоналісти можуть виходити на майдани, можуть воювати, але «керувати вони будуть без нас». Це стара теза: якщо мені вдалося управляти Верховною Радою України, то я переконаний, що нам цілком до снаги розпочати і реалізувати комплекс позитивних змін у Львові.

– Власне, керівник міста, окрім якостей доброго менеджера, повинен мати й потужну команду, аби реалізовувати свою програму, ідеї. Хто ці люди, які у разі перемоги стоятимуть поруч із вами?

Я переконаний, що управлінський досвід людини, залучення управлінця до роботи має бути максимально прозорим та обговореним із профільними фаховими середовищами. Для того, аби не робити з управління містом партійного кооперативу, я би запропонував усім фаховим середовищам дати максимально публічну оцінку керівному складу управління містом. Фахівці мають дати свій, так би мовити, вердикт – підтримати особу чи ні. Ми так робили на Майдані: виставляли кандидатуру на міністра – і громада її оцінювала. Щось подібне робитимемо і у Львівській міськраді: максимальна публічність, професійність і оцінка фахових середовищ та громадськості претендентів, які хочуть управляти містом.

– Ще свіжі у памяті часи після втечі Януковича, коли вам довелося по суті керувати Верховною Радою. Либонь, це були найвідповідальніші та найнервовіші дні у вашому житті. Як гадаєте, у разі перемоги у Львові цей рекорд «нервовості» роботи буде побито?

20 лютого 2014 року: Руслан Кошулинський допомагає виносити поранених майданівців
20 лютого 2014 року: Руслан Кошулинський допомагає виносити поранених майданівців

Досвід екстремальних моментів уже є, однак сподіваюся, що не допускатимемо такого екстриму, і незалежно від політичного окрасу, зможемо залучити до роботи депутатів. Враховуймо, що у міській раді є опоненти і конкуренти, а вороги – на східному фронті! Тут будуть люди, які бачать розвиток міста у тому чи іншому напрямку. У парламенті були прямі вороги, які називалися «Партія регіонів» і «комуністи», але таких відвертих ворогів, переконаний, у міській раді не буде.

– Підбиваючи підсумки: яка ваша мотивація приходу в політику і, відповідно, чому ідете в мери Львова? Бо так виглядає, що ви себе досить комфортно відчуваєте і на Сході, захищаючи країну від окупанта…

Я себе комфортно почував і у парламенті, творячи закони. Як каже мудрість, незалежно від місця праці, якою би скромною твоя робота не була, треба її виконувати самовіддано і переконливо. Лишень це є правдива цінність проти мінливості долі. Де би ти не був, яку би посаду не обіймав – просто ефективно і якісно виконуй свою роботу! Ось це – базове завдання людини. А чи ти муляр, викладач, медик, інженер, політик чи солдат – це інше питання, головне – якісно виконувати покладені на тебе обов’язки. Моя мотивація приходу в політику ще в 90-х – це відчуття соціальної і національної нерівності. Побувавши на заробітках по усьому світу, я як українець відчув цю несправедливість, і повернувшись на батьківщину, максимально долучився до політичної роботи.

Львів, нині, якщо нічого не змінювати, залишиться у такій собі зовні підфарбованій стагнації, коли коштом львів’ян певні особи отримуватимуть політичні дивіденди, не творячи комфортного, затишного, достойного життя містянам.

Ян Борецький спеціально для видання Інформаційний Акцент

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ