Карл Волох: Про стрічку «Україна в огні»

Карл Волох, бізнесмен, громадський активіст, блогер
Карл Волох, бізнесмен, громадський активіст, блогер

Спостерігаю в стрічці деяку розгубленість від фільму «Україна в огні». Мовляв, як же так, легендарний голлівудський режисер-демократ стає на бік злодія та вбивці Януковича, мегавора, диктатора і агресора Путіна – проти повстання простих людей за справедливість і боротьби за незалежність? Як таке можливо?

Слід завжди пам’ятати, що у лівого американського і європейського «інтелектуала» є своя логіка і своя система цінностей. Якщо уряд США підтримав Майдан – це означає, що стоуни, хомські та мури неодмінно виступлять проти. Вони, звичайно, всіма способами намагатимуться не згадувати ім’я Обами (він там священна корова), а все зло (в їхній інтерпретації) виникатиме від транснаціональних корпорацій, ЦРУ і залежного від них (зік!) Держдепу. Така особливість світосприйняття цих людей, які формують в значній мірі підходи і погляди цивілізованої частини людства.

Ніхто з лівих «захисників прав людини» в цій ситуації не концентруватиметься на факті, що милий чоловік в кадрі, який очолював три роки Україну, вкрав з подільниками суму, що неабияк перевищує її річний бюджет. Натомість його переслідувачів неодмінно зображутимуть фашистами-нацистами, щоби всі ліві або співчуваючі ідентифікували ворога на рівні рефлексу собаки Павлова. Так, Тягнибок у них у фільмі перетвориться не просто на людежера, що харчується російськими (варіант – єврейськими) немовлятами, але й на головну фігуру революції (це при його-то одиничних відсотках підтримки).

І ще. Я б не став характеризувати ситуацію зі Стоуном в звичному для України ключі: мовляв, його купили. Все набагато складніше. Це ідеологія, причому, дуже затребувана.

І недооцінювати їхній вплив не можна. За кілька десятиліть вони зуміли, наприклад, змінити в західному суспільстві сприйняття боротьби Держави Ізраїлю (тобто, декількох мільйонів євреїв) за своє існування проти півтора мільярда мусульман, які в переважній більшості не визнають цього права, на війну імперіалістичного монстра проти беззахисних палестинців.

Україні поки, на щастя, цього знущання переживати не довелося. Більш того, деякі з лівих ідолів (як Анрі Леві) навіть встали на її бік. Але розслаблятися не варто. Тим більше, що ані реальна корумпованість країни, ані занадто розмашиста поведінка з історією симпатій до нас в Європі та Штатах не додають. А припинення або навіть ослаблення західної підтримки для нас сьогодні – розкіш недозволена.

Джерело: Карл Волох

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ