Карл Волох: Закон про спецконфіскацію таки буде ухвалений

Карл Волох, бізнесмен, громадський активіст, блогер
Карл Волох, бізнесмен, громадський активіст, блогер

Нова версія закону про конфіскацію поза кримінального вироку (це буде називатися зверненням в дохід держави необґрунтованого майна) готова. Зараз ми тільки чекаємо рецензії від європейських експертів і проект буде вноситися на голосування в ВР.

З огляду на те, які політичні важковаговики допомагають нам цього разу (включаючи президента, прем’єра і екс-прем’єра), закон таки буде, очевидно, ухвалений. Найскладнішим було виробити такий текст, який би влаштував прокуратуру (їй його застосовувати), європейців (вони хотіли б дати нам ефективний інструмент боротьби з корупцією, але вважають, що він в руках наших правоохоронців і суддів занадто небезпечний) і при цьому мав би шанси пройти через зал (де повно корупціонерів, які зрозуміють, що їм самим цей закон може загрожувати). Але, схоже, з цим завданням ми (Мін’юст, ГПУ, група нардепів та громадських активістів) впоралися. Залишилася «дрібниця»: ухвалити закон і почати його правильно застосовувати, повертаючи народу крадені активи, але не допускаючи, щоби він (закон) став інструментом для політичного зведення рахунків. Але на кону мільярди доларів, які вдасться, нарешті, повернути в казну. Тож, Париж коштує обідні.

А тепер трохи зіпсую вам перемогу. Навряд чи хто знає, що історія цього закону почалася рік тому, коли Олена Тищенко тицьнула мене носом в ст.96 КК і 100 КПК і показала, що спецконфіскацію можна проводити і без вироку у кримінальному провадженні – на підставі ухвали суду. Ми тоді виконали колосальну роботу, щоби переконати Вищий спецсуд, МВС, ГПУ в тому, що норма жива і дозволить досить швидко повернути в казну частину викрадених мегакрадіями активів – заарештованих, але не конфіскованих через нестачу доказів для кримінального вироку. Вищий спецсуд після наших прохань навіть дав Генпрокуратурі роз’яснення про порядок застосування цих статей кодексів (адже вони раніше практично не використовувалися).

Але потім Шокін передумав і сказав, що вважає за краще ухвалити спеціальний закон. Генпрокуратура його створила, керівництво країни принципово схвалило, працівники Мін’юсту і Тищенко (вона ще працювала в МВС) за ніч підправили – так вийшов законопроект 3025, внесений на ранок в зал і потім благополучно провалений. Кілька місяців тому йому на зміну прийшов 4057, який спіткала та сама доля. І ось зараз – новий ЗПП.

Кілька днів тому на нараді в ГПУ ми почали аналізувати, що з арештованого раніше майна не підпадає під дію нового закону, а лише під спецконфіскацію. Таке знайшлося. І я розповів заступнику Генпрокурора Роману Говді про торішню історію. Ми знайшли лист ВССУ, обговорили його і прийшли до висновку, що вже новий Генеральний точно має необхідну політичну волю для застосування цих норм.

Сьогодні Роман передзвонив мені і сказав: «Щось не в’яжеться в вашій конструкції. Згідно зі статтею 96 КК, така міра застосовується лише до предметів, які вилучаються з обігу – наркотиків, зброї тощо. Але не до грошей і цінностей». Якщо чесно, я обімлів. Ну, не повні ж ми ідіоти? Стільки серйозних людей обговорювали цю конструкцію – як же ніхто не помітив?

Як з’ясувалося, все вірно – саме так в КК і написано. Та тільки зміна ця ухвалена в лютому цього року! Розумієте, стаття, яка роками нікого не цікавила і не застосовувалася, негайно після того, як була визнана «небезпечною» для вкрадених активів, була повністю кастрована. Іронія ситуації в тому, що зроблено це було в перехідних положеннях чергового безглуздого антикорупційного закону (здається, з «безвізового» пакета).

Як ви здогадуєтеся, це не перший такий випадок. Лише я особисто стикався з кількома. І вам розповідав. От і не вір після цього, що в країні працює льовочинсько-портновський бек-офіс, де аналізують будь-які реальні зазіхання на вкрадені мільярди. І негайно їх припиняють.

Сподіваюся, цього разу ми себе обдурити не дамо.

Джерело: Карл Волох

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ