Журналіст, блогер, громадський активіст

Катря Серко: «А свідки ХТО?.. Живі докази неіснуючого правосуддя»

Катерина Серко
Катерина Серко

Можна безкінечно спостерігати за тим, як горить вогонь, тече вода… і як працює наша пенітенціарна система. Феєричні затримання, резонансні посадки. Повістки за 2017 рік, домашні адреси підозрюваних, викладені в Інтернет офіційними особами. 44 слідчі та 23 прокурори для затриманих у справах заворушень під Верховною Радою. Проти абсолютної більшості затриманих 31 серпня осіб, яких назвали «захисниками Конституції», немає прямих доказів того, в чому їх звинувачують.

Можна багато говорити про дрібні порушення закону тими, чий обов’язок – стежити за його дотриманням. Але не можна ігнорувати свідків, яких не існує…

Едуард Леонов отримав двох унікальних свідків: Леонова І.І. та Кругликова І.С. В них не лише однакові свідчення – в них однакові освіти, сімейний стан, місця роботи, а ще вони народилися в один день – 1 січня 1971 року! Крім того, один із них живе за адресою, якої не існує. Зрозуміло, підозрюваний влаштував скандал, звинувативши слідчих у фальшуванні не лише свідчень, але й осіб свідків. Але чи ці Леонов та Кругликов дійсно існують, залишиться загадкою – суд не задовольнив клопотання захисту про те, щоб їх вислухати.

Едуард Леонов
Едуард Леонов

Всі адвокати затриманих в один голос стверджують: свідчення проти затриманих у справах 31 серпня не можна використовувати в суді. Адвокати кажуть, що свідчення зовсім різних людей настільки однакові, що навіть помилки та описки збігаються.

«Матеріали справ не відповідають вимогам чинного законодавства. Протоколи впізнання порушують процесуальні норми, сумніви викликають і протоколи допитів, і особи свідків. Крім того, є серйозні сумніви щодо їхньої неупередженості», – вважає Андрій Доманський, адвокат затриманих 31 серпня Володимира Гроцкова та Богдана Тицького. І додає: «Покази ідентичні і, судячи зі стилістики, викладені однією особою».

Після допиту свідків, який відбувся в Печерському районному суді у справі Ігоря Сабія, стало зрозуміло, що переважна більшість «свідків» (представники правоохоронних органів) була на акції в цивільному одязі – вдивлялись і запам’ятовували, але…не робили жодних зауважень. Ну дійсно, що ще робити правоохоронцям на акції, яка виходить з-під контролю!..

Ігор Сабій
Ігор Сабій

Можна було б зрозуміти таку «обережність» осіб у цивільному, які хвилювалися за своє здоров’я, якби в обвинуваченнях не було чорним по білому написано: «особа «N» не реагувала на зауваження правоохоронців…». І якби цей факт не трактувався обвинуваченням як факт, за який потрібно помістити людину за ґрати.

У справі студента зі Львова, кароокого Марка Мельничука, один зі свідків у справі – це тимчасово безробітний оперативний співробітник, що, як зазначено, мешкає за адресою… «ГУ МВС України в м. Києві». Крім того, слідчий примудрився допитати двох свідків (!) в один і той же час. От як часто допити схожі на шкільний диктант? Судді Апеляційного суду зацікавились такою вправністю слідчого Романа Козлова і захотіли його вислухати. Але на наступне слухання прийшли інші прокурори, змінився склад колегії суддів, Марка Мельничука відпустили під домашній арешт і про те, що мали слухати слідчого, всі забули.

Марко Мельничук
Марко Мельничук

Можна уникати запитання, чому журналісту Артему Фурманюку з Донецька і школяреві Олексію Логвіну з Хмельниччини закидають одне і те ж (організацію масових заворушень з тяжкими наслідками), хоча вони однозначно незнайомі. Але ніяк не уникнеш запитання, чому у справах осіб, щодо яких фактично немає жодних доказів вчинення правопорушень, у якості «живих доказів» підключають ну ду-у-же сумнівних свідків?

Кажуть, зараз у київських судах – справжнісінький аншлаг. Більшість апеляцій розглядають із затримкою від двох годин. Адвокати зауважують, що це від розголосу: приходить преса, приходять небайдужі громадяни – і судді вимушені розглядати більшість справ не конвеєрно, а більш-менш вдумливо. Тобто нині особистий контроль громадянського суспільства лишається єдиним доступним методом боротьби за дотримання закону.

Єдиним мирним методом…

Катря Серко, журналіст, блогер, громадський активіст

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ