Журналіст, блогер, громадський активіст

Катря Серко: «Це і я могла вбити Бузину…»

Катерина Серко
Катерина Серко

У Андрія Медведька є шапочка. Дурнувата така шапочка – синя і вся в оленях. Він купив її років десять тому в секонд-хенді і вирішив говорити всім, що її подарував йому дядько з Австрії. В мене, наприклад, теж є шапочка з секонд-хенду. Я добре знаю Андрія Медведька і почуваюся в небезпеці від того, наскільки ми з ним схожі.

Я так само влаштовувала якісь акції, що мали на меті робити життя кращим, а молодь – сильнішою і розумнішою (варто сказати, що в нього це виходило набагато краще…).

Я теж жила на Майдані, щоправда, не в революційній Київраді, а з журналістами в Будинку профспілок. І не була начальником складу, а була «блудним фотографом».

Я теж не могла знайти собі місця з початком війни. Але так і не знайшла в собі сили до війни чи конвеєрного волонтерства – це під силу тільки дуже сильним людям.

А він зміг. Його сила і невичерпний оптимізм, сподіваюсь, тепер допоможуть йому не зламатися за ґратами в очікуванні чергового суду.

Не буду стверджувати, що Андрій Медведько і Денис Поліщук не вбивали Олеся Бузину. Я не суд і не міністр Аваков, який, очевидно, ставить себе вище за суд, бо випередив його і назвав хлопців «убивцями». Але матеріали, що є у сторони захисту, свідчать про те, що вбити Бузину міг будь-хто. І я схожа на фоторобот убивці не менше, ніж Медведько і Поліщук.

Підозрювані і фоторобот імовірного убивці
Підозрювані і фоторобот імовірного убивці. Фото зі сторінки https://www.facebook.com/svobodupatriotam

Суд чомусь слухає свого свідка, який «впізнав» хлопців за обличчями, хоча вбивці були в масках, які практично повністю закривали обличчя. Суд чомусь не слухає свідків, яких знайшли адвокати і які стверджують:

– хлопців не було в столиці на час вчинення злочину;

– двоє чоловіків на машині, яких бачили в районі вбивства, і на машині, в якій втекли вбивці – це не Медведько і не Поліщук;

Дуже вагомим у цій справі є те, що Медведько збирав досьє на одного із заступників Авакова: Василь Паскал «перейшов» чинному режиму від попереднього, так би мовити, у спадок. Вагомим є і те, що так звані вбивці Бузини є патріотами – майданівцями і добровольцями АТО. Варто звернути увагу також на те, що зізнатися у вбивстві Бузини активно «спонукали» також затриману раніше Віту Заверуху (за інформацією «ДК»).

Є низка моментів у справі, які змушують сумніватися у тому, що добровольці причетні до резонансного злочину. І тим більше цинічним виглядає те, як швидко «знайшли вбивць» проросійськи налаштованого публіциста Бузини і те, як довго «шукали» вбивць Георгія Гонгадзе.

Що ж, очевидно, на двадцять четвертому році незалежності настав час – почали вбивати не проукраїнськи, а антиукраїнськи налаштованих журналістів. Питання в тому, чи за двадцять чотири роки влада навчилася шукати справжніх вбивць…

Покаже час.

Катря Серко, журналіст, блогер, громадський активіст

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ