Клер Захаровна: Про правду, яка буває різною

Клер Захаровна, блогер
Клер Захаровна, блогер

Всі ми рано, чи пізно крепко задумувались над тим, чи варто говорити правду і кому її треба говорити, а кому – не слід і просто промовчати.

Вопщим, приватний випадок такий. Імєєца одна старушка у віці під 80 років. Бабуся сама по-собі дуже активна і дєятєльна з моторчиком в дупі. В довгі холодні вечори бабця рішила зайнятись вишивкою, щоб не втикати тупо в зомбоящик, в якому душевного ніц нема.

Навишивала купу натюрмортів і пейзажів і залишилась сама собою задоволена, бо душа в бабці співала від роботи і власної рукотворної краси. Але. Найшлась одна кракавка-пріська з правдою і відкрила бабці очі на те, що отут вузлик неправильно зав’язаний, тут хрестик збився, тут наплутано і вишивка на звороті повинна бути майстерно охайна – ниточка до ниточки… одкрила бабці очі на все.

Бабуся страшенно розстроїлась і впевнена, що навіть плакала і визнала, що правдива пріська права, бо вишивки м’яко кажучи не фонтан з професійної точки зору.

Я тоді з тою кракавкою-пріською не на жарт зрізалась і послала її в дупу разом з її правдою, обізвавши ту правду сраною, бо бабці під 80 років і не важливо, як вона вишиває, а важливо, що взагалі в свої роки вона може цим займатись і ті вишивки були якісь теплі і гріли душу, від них йшло тепло мудрості, перемішане з якимось несамовитим дитячим наївом…

І добавила, бо вона почала спорити, що треба завжди людям казати правду, а я їй порадила сходити краще до начальника і сказати йому правду в очі, що він дебіл і дєспот, а не роками пліткувати вничку з коліжанками. Оце буде правда. Справжня і смілива. Але пріська хитра, бо вона розуміє, що получить коліном під зад від начальника, того й мовчить. І та правда абсолютно не рве їй мізки, вона її запхала подалі в комірчини свідомості.

Ще один випадок. У жінки ювілей, запросила купу родичів, напарила, нашкварила, столи ломляться від салатів і сидить Люська за столом, жере в три горла і заявляє, що голубці гівно, бо смердять морозілкою. Ті голубці і правда, трішки пахли морозілкою і розбере той запах тільки гурман, але про це ніхто не сказав, крім правдивої Люськи. Люську потім справедливо затюкали інші гості і для неї закінчилось всьо не очінь харашо, бо правдиву Люську перестали запрошувати в гості… Те саме стосується і недавнього скандалу з 95 кварталом на виїзді.

пси: а бабця вишивати кинула, хоча їй родичі надарили і схем і яскравих ниток, зато тепер бабця знає правду… Правдиву Люську в гості не кличуть, ну, і з кварталом – ви в курсі справи.

Пост був про правду, а тепер я сумніваюсь, а чи правильно було його так називати? Бо получився якийсь підвид непотрібної правди, яку і правдою не назвеш…

Авторська стилістика збережена.

Джерело: Клєр Захаровна

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ