Клер Захаровна: Як Д’Aртаньян Мері Попінс рятував

Клер Захаровна, блогер
Клер Захаровна, блогер

Продовження вчорашньої зустрічі з Зіною.  Яка плавно перемістилась за столик в літньому безлюдному кафе.

– Захарна, – Зіна пильно подивилась мені в очі, – ти там бува якої блекоти не наїлась? бо з тебе песимістка ще та, чо ти про страну мені втирала?
– Я не пєсіміст, Зінаїда, а харашо інформірований оптіміст – сірйозно відчеканила я командірським голосом і рішила, шо нада включать жирного троля і трохи повеселитись, – Нострадамуса помниш?
– Нєеее, – протянула Зіна, – а хто це?
– Та неважно, застрілився, карочь.
– Де? – вирячила очі Зіна.
– На колчаковскіх фронтах, разом з капітаном Врунгелєм, коли річку перепливали. Пєтька йому як трісне в чєлюсть рукояткою від маузєра, він і потонув разом з попугаєм
– Хто?
– Та Чапаєв же, помниш як він з шашкою наголо любив на коняці гарцювати? Хароша коняка була, жаль здохла прям на ходу, Чапай дальше сам поскакав, аж через пару гектарів оглянувся, а коняки нема… Сів в кущах ліщини і заплакав, а тут мимо вовк біжить і каже: погнали в картінну галєрєю, там якась дохла коняка квадрат Малєвіча повісила і рже…
– Яка коняка?
– Та дохла, Будьонний ще на ній скакав через Альпи, та копито в снігу застряло і ребра посипались, а вона нічо так, ще довго скакала, а перед тим здохла, завонялась і Лошаріка народила, а потом його бродячі корови найшли, всиновили і Мауглі назвали, а він потім їх випасав на лугу і одного разу їх Франкенштейн так перелякав, шо вони відразу пармезаном почали нужду справляти на сироварнях в Гасконі, де папа Д’Артаньяна жив. Помниш Д’Артаньяна, Зіна? Коняка в нього ще була, Констанція називалась, яка потім овцу Доллі народила прямо з пробірки.
– Ну… – промичала Зіна все ще не розуміючи, що я несу.
– А потом він витягнув шпагу і побрив налисо Кардінала Рішельє, за то, шо той влюбився в Мері Попінс, коли вона в філармонії на гітарі грала і про 33 корови співала.
– І шо Мері Попінс? – внізапно врубилась в гру Зіна.
– Та шо, взяла парасольку й разом з попутним вітром на Гаваї улетіла, де її Брус Віліс ждав на березі Біскайського заліва та пив мартіні з олівками і слухав патіфон. А потім йому сон приснився, шо він японський льотчик і п’є самогонку прямо в кабіні істрєбітєля та закусює солоними огірками.
– Ну? наканєцто, Клєран, тебе хоч до рідного краю прибило, а то олівки, мартіні, попугаї з Гаваями. І шо дальше було?
– Та шо… Наївся Чак Норіс сала і поняв шо шось йому не хватає.
– А де Мері Попінс ділась?
– Та задуло її аж в Гваделупу, де много дікіх обізьян в лісі. Вкрали вони в неї кошелька з парасольою, сіла вона і плаче, а тут Д’Aртаньян, як вискочить з малінніка з шашкою наголо, яку йому Будьоний подарив на 25 з’їзді КПСС і каже: защіщайтесь, сударь!
– Кому каже, обізянам чи Будьонному?
– Та Мері Попінс же, Зіна!
– А вона шо, вже мужиком стала?
– Ага, пока вона в лісі плакала до неї підкрався доктор Айболіт і здєлав їй операцію по смєні пола, так вона потом паспорт поміняла на Кончіту Вурст і полетіла на Євробачення вмєсті з хором імені Григорія Вірьовки.
– Клєрка, прекращай, бо в мене вже скоро пузо від ржачки лопне – і мєдлєнно почала сповзати під стіл.
– Та підожди, Зіна, ми ще з Чаком Норісом не закончили.
– Hу і шо там з Чаком Норісом? – простогнала Зіна з-під стола.
– Та нічо, після того, як він на підводній лодці відслужив – поїхав на Бейкер Стріт і в партію Лисих вступив вмєсті з Кардіналом Рішельє, а хор Вірьовки взноси за них платив, пока Д’Aртаньян з Айболітом з Африки не вернулись з сушеною головою вінторогого козла, а Штірліц їх потім в комєндатуру Грінпіса заложив.
– І шо? – простогнала Зінка з-під стола, – може хватіт? Ааааааа!!! Я вже ржати не можу, Захарна, пощаді!!!
– Падажжі, Зіна, я ж тільки почала. Так вот, в комендатурі сидів Луїс Карвалан і дивився як Патріс Лумумба сало їсть.
– Так він же нєгр!
– Tак і шо? Нєграм шо, нільзя сало їсти? Вот всьо ти спортиш, Зіна… такий польот фантазії!
– І шо там дальше було?
– Tа вже нічо… посадили всіх, Зіна, вмєстє с клоунами, які попугая Врунгелю подарили… – видихнула я, – всьо, капєц, хватіт, бо в мене самої вже кишки аж болять.

Пси: шоп у вас там теж буйно не розігрався польот фантазії сообчаю, шо пили тільки каву.
Чесно-чесно)))

Гротескне оповідання із серії ‪#‎на_городі_бузина_а_в_києві_дядько

Авторська стилістика збережена.

Джерело: Клєр Захаровна

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ