Костя Місюра: Чому Депард’є утік із «третього Риму»

Костя Місюра, блогер. Живе в Торонто
Костя Місюра, блогер. Живе в Торонто

Хоч і притомила тема «скрєпов», істерик і сопель про «вялічіє» і всілякі кумедні потуги на «інпєрію» та кузькіну мать.

Днями наскочив на сюжетик про двох дядьків, які їздять по усіляких «голубінках» Америки і виколупують у зас*аних голубами хлівах та густо упосліджених мишами підвалах старе лахміття. Витягнуте на вулицю, воно враз стає «антік» і «раритет».

Чого вони там тільки не знаходять! Від фермерських тракторів початку 20 століття – до лампових радіол, іграшок 20-30 років і телефонної будки з телефоном часів війни. Потім вони це все продають колекціонерам, власникам ресторанів та готелів, для декорацій і дизайну.

До чого це я? «Усі дороги ведуть до Риму», колись казали. У світі існують центри, куди їдуть, щоб зреалізувати задуми. Чи запрошують, заманюють найліпших фахівців, найрозумніших, найперспективніших. З іншого боку, неодмінно є звалище, смітник. Без цього ніяк, погодьтесь.

Жерар Депард’є. Успішна кар’єра, слава, гроші. Потім ресторанний бізнес, виноградники й винарні. Конфлікти, п’яні скандали, переїзд до Бельгії. Опустився, розкабанів, став нікому не цікавим. «У піку» попхався в рашку, влаштував там гучну демонстрацію факів Заходу. Паспорт із рук пуцина. Мордвін у косоворотці. Усе. Зараз тихо сидить у Франції і «та ну його нах, ту расею».

Приїздив у «кримнаш» і Стівен Сіґал. Теж уже «списаний супергерой мачо» з видающимся пузцем, чимось чи кимось там ображений. «Путін крутий». (Слід розуміти «Як я»).

Туди ж притягла раша-ґьорлфренд свого напханого ботоксом Мікі Рурка. Жалюгідне видовище, алкаш. Теж, як положено: «Путін – хароший парєнь». Ну, все, сказав? «Свободєн». Повидавали раша-паспорти якомусь мутному боксеpy, «емемашнику». Їх ганебно побили у перших же боях під «аквафрешем».

А перед цим якийсь американський учений з сім’єю запросив громадянства. Дали. Гучно. І якось тихо промовчали, що він уже давно повернувся з купою розкаяття.

Так от, у мене таке відчуття, що рашка стала не Римом, як тужилась, а отим звалищем, хлівом, куди стягують старий хлам і «та оце ще полагодимо, будем користуватись». Хоча всі розуміють, що ніхто це лагодити вже не буде, бо давно вже винайшли далеко краще і зручніше.

Цвіль, задуха, морок, дух мишачого посліду і браги у кіптяві кадил.

Залишити коментар

1 КОМЕНТАР

  1. В РОССИИ, В БОЛЬШИХ ГОРОДАХ СКОПИЩЕ НАРОДА И НИКТО НИЧЕГО НЕ ХОЧЕТ ДЕЛАТЬ, КРОМЕ ПОНАХАВШИХ … ХАМСТВА ХОТЬ ОТБАВЛЯЙ. МОСКВУ И ПИТЕР ЕЩЁ ХВАТАЕТ СИЛ ОБСЛУЖИТЬ, ДАЛЕЕ, ЗА СТО КИЛОМЕТРОВ – МРАК !
    ДЕПАРДЬЕ И ПОДОБНЫ ЭТО УВИДЕЛИ ( В ОТЛИЧИЕ ОТ ЗАМКОВ НА БЕРЕГАХ ЛУАРЫ ) И РВАНУЛИ ОБРАТНО

Comments are closed.