Костя Місюра: Про холопську покірність, ряджену в «громадянську позицію»

Костя Місюра, блогер. Живе в Торонто
Костя Місюра, блогер. Живе в Торонто

Протягом кількох днів натрапляв на обурені патріотичні шмарклі щодо «ковбасників», які «звалили», і що, мовляв, не пхайте носа. Чесно кажучи, якась логіка у тому є, але хто б казав. Я колись поцікавився, скільки ми, «ковбасники» та заробітчани переказуємо коштів на Батьківщину. Так звані «офіційні» дані дуже різняться, але коливаються на рівні кількох мільярдів «мертвих президентів». А скільки так – у кишенях, валізах та іншими шляхами, то вже невідомо, але сума співставна. Особисто я, окрім переказів родичам (інколи), тримаю на зарплаті людину в Україні. Цілком пристойна за українськими мірками. Вимальовується число з трьома нулями, не в гривнях, звісно. І це один я, а нас – мільйони.

У мене питання; а що ВИ з ними робите? Та у вас їх просто крадуть і витягають в офшори ті, за кого ви, ваша більшість, справно голосуєте і покірно, полохливо, слухняно терпите їх у себе на шиї. Вдупляй, тупе мурло, в який бік гавкати. Це MИ даємо і присилаємо, а ті, кого ти мусиш, але бздиш почепити на гілляку, у тебе нахабно, з-під носа крадуть та ще й борги та кредити МВФу на тебе чіпляють.

Свого часу Туреччина добре піднялась за рахунок коштів, які надсилали заробітчани з Німеччини; турки допомогли німцям виборсатись з розрухи (адекватні німці це пам’ятають, до речі) і тим самим ще й Батьківщині добряче домогли. А в Україні усяке чмо буде мені шпиняти «ковбасник»?! Так от, гімнюк, хто це, можливо, читає, спочатку нехай відгребе те, що я у своєму житті, а потім роззявляє пащеку. Хоча б медінститут та попрацює 15 років у реанімації. Може зайти, нюхнути гангрени чи перитониту. І нюхнути не в переносному розумінні. Це окрім ще купи екстремальних «розваг». А також поцікавитись, як суспільство оцінює роботу і знання тих, хто там.

Скавучить у вас, «обурені», заздрість, нікчемність «маленької людини» і холопські покірність та полохливість, ряджені у всілякі «громадянські позиції». Власне, це ті три «українські чесноти», які я до нестями ненавиджу.

Джерело: Kosta Misoura

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ