Костя Місюра: Радянські люди як персонаж «Гри престолів»

Костя Місюра, блогер. Живе в Торонто
Костя Місюра, блогер. Живе в Торонто

Наскочив на репортаж з Горішніх Плавнів, де усякі свкогівна бризкають слиною «Вєрнітє камсамольск вмєсто єтаго «балото». Лазять чи не кожного дня на «тусню», «як вони обурені, та їхній мер теж підгавкує.

Якась відбілена передпенсійного віку «Мальвіна» злісно клацає зубами, цілячись погризти направлену на неї камеру, ніби це її обізвали. Хоча, з вигляду та поведінки, я не знаю, яким словом можна обізвати цю лахудру, щоби це не була правда.

Свого часу я в Миколаєві намагався говорити з подібним люським гноєм і упевнився, що до цього компосту треба ставитись виключно, як до компосту (висловлючись політкоректно). Ця штучно виведена на крові братовбивчих большевицьких революцій і воєн та на трупах голодоморів бридка порода «савєцкій чєлавєк» викликає лише огиду, а спілкування з цією скотиною, як з людьми, уже давно для мене стало принизливою і дурною справою. Ніхто ж не спілкується із свиньми чи собаками, як з собі подібними.

Взірець, як можна усього за кілька поколінь спотворити людей до стану дворових собак; битих, на цепу, для яких увесь світ – це їхня буда, а цінності – те, що кинуть у миску.

У серіалі «Гра престолів» є такий персонаж Вонючка. Там з усією реалістичністю показано, як із шляхетного сина короля зробили мерзенну потвору з повністю вичавленими гідністю і честю, по-собачому відданого лише тому, хто його спотворив.

В Україні таких мільйони. Оглядатись на них, вважати за рівноправних? Величезна помилка. Вони – вигрібна яма еволюції, в якій утоплені найкращі сподівання народу. Вони – не народ і досить перед ними сипати перли. Ненавиджу цю облудну демократію, яка принижує мене у правах до рівня цих «вонючок».

Джерело: Kosta Misoura

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ