Кремль готує помсту Заходу: економічні негаразди можуть примусити РФ змінити політичну позицію на більш жорстку

Кремль
Захід припускає, що політика Кремля стане ще суворішою

Надприбутки від продажу сировини роками давали Путіну можливість «робити щасливими» бізнесменів, військових і середній клас двох столиць, «але сонце світить не завжди», пише The Financial Times. Падіння нафтогазових доходів може призвести до політичної нестабільності в країні та поблизу її кордонів, на що Кремль відповість ще більш жорсткою політичною позицією. США ліквідовують лазівки в режимі санкцій проти «друзів Путіна».

«Найбільша нагальна проблема Росії – не накладені Заходом санкції і не затяжний конфлікт в Україні. Проблема ця – економічна», – пише Нік Батлер в FT.

15-річне правління Путіна в основному збіглося з періодом високих цін на енергоносії та зростання видобутку нафти й газу, що дало Кремлю змогу «ощасливити», як мовиться в статті, багато верств населення, з-поміж яких бізнесмени, військові, середній клас Москви і Санкт-Петербурга та навіть більшість простих росіян. Але щоби підготуватися до поточного економічного спаду, зроблено замало. Економіка Росії не диверсифікована, кошти резервного фонду незабаром вичерпаються.

«Газпром» хоч-не-хоч знижує виробництво, конкуренція на газовому ринку, підживлена дедалі більшими потоками скрапленого газу, розірвала традиційний зв’язок між цінами на газ і нафту, а тепер змінює структуру ринку, існування якого Росія сприймала як належне, йдеться в статті. Крім того, «після багаторічної затишної взаємозалежності з європейськими енергетичними системами торговельні операції «Газпрому» опинилися під постійним вогнем брюссельських антимонопольних органів».

«З нафтою справи йдуть не краще», – зазначає Батлер, вказуючи на «реабілітацію Ірану» і «китайський спад», що «не дає надії на зростання цін на нафту в найближчому майбутньому». «Хоча санкції та пов’язана з ними ізоляція Росії через українські події не є безпосередньою причиною нинішніх проблем країни, вони посилюють довгострокові складнощі», – зазначає автор.

«Побоювання з приводу майбутнього російської економіки сприяють надзвичайному відтоку капіталу, – продовжує він. – Багато з тих, хто досяг успіху в останні 10 років, бояться, що у важку годину Путін може експропріювати активи, щоб утримати країну на плаву. Зараз ніхто не робить для лондонських агентів з нерухомості більше, ніж Владімір Путін», – йдеться в статті.

«Економічні негаразди можуть примусити або нинішній, або наступний російський уряд змінити політичну позицію на більш жорстку», – застерігає Батлер. «Путін надто добре пам’ятає, що однією з головних причин розпаду Радянського Союзу наприкінці 1980-х було падіння цін на енергоносії».

«Airfix Aviation Oy, IPP Oil Products (Кіпр) і Oy Langvik Capital навряд чи можна назвати впізнаваними брендами, але, коли США додали ці три компанії в свій список санкцій минулого місяця, вони почали новий раунд гри в кота і мишку з деякими з найбагатших російських олігархів», – йдеться в іншій статті The Financial Times.

Геннадій Тимченко за останні півтора року продав акції в трейдері Gunvor, рибопромисловому холдингу «Русскоє морє», кількох авіаційних холдингах, зокрема, Airfix, IPP Oil Products та нафтохімічній компанії «Сибур», а також нещодавно погодився на продаж будівельних компаній «АРКС» і «СК Міст», перераховує автор статті. Аркадій і Борис Ротенберги, два брати з найближчого оточення Путіна, також реорганізували активи, перевівши їх на синів Ігоря та Романа.

Нові заходи з розширення американського «чорного списку» «сигналізують про наміри США перекрити передбачувані лазівки і витоки в режимі санкцій проти російських бізнесменів», йдеться в статті. Це показує, що США готуються до продовження санкцій, пов’язаних з Кримом, незважаючи на те, що вони вважають за можливе ослаблення інших санкцій проти Росії, якщо ситуація на сході України стабілізується більшою мірою, ніж нині. «Сигнал більш ніж зрозумілий: поки Крим входить до складу Росії, ці санкції залишаться і будуть, як і раніше, застосовуватися дуже жорстко», – вважає кореспондент.

Російські законодавці, у свою чергу, виконують погрозу помститися іноземним урядам, якщо ті, спираючись на постанову ЄСПЛ, захоплюватимуть російську власність за кордоном для задоволення претензій колишніх акціонерів нафтової компанії «ЮКОС», розграбованої Кремлем, повідомляє журналістка Los Angeles Times.

«Законопроект, розміщений на сайті Держдуми в четвер, складений Мінюстом, в разі ухвалення дозволить вибірково відмовляти закордонним урядам у наданому їм захисті їхньої власності в Росії. Кремлівське керівництво ясно дало зрозуміти, що це є помстою за конфіскацію російської власності в Європі», – йдеться в матеріалі. Оскільки «в Думі домінують лоялісти з «Єдиної Росії», схвалення нового закону майже гарантовано, якщо Кремль вирішить його проштовхнути», вказує автор.

Читайте: Рубікон перейдено: санкції Заходу вперше серйозно зачепили газову імперію Росії

За матеріалами InoPressa

Інформаційний Акцент

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ