Блогер, політичний експерт

Кирило Сазонов: Інвестиційна репутація України під ударом

Кирило Сазонов, політолог і блогер
Кирило Сазонов, політолог і блогер

Айварас Абромавичус, тепер уже екс-міністр економіки, відмовився повертатися. Разом із ним у відставку пішли і його заступники. Фактично зупинилося те, що ця команда робила. Тобто через дії народного депутата Ігоря Кононенка робота міністерства на якийсь час паралізована.

Пояснюю, чому це погано. Міністр і його заступники дуже щільно займалися програмою великої приватизації. Кілька місяців тому Абромавичус зустрічався з блогерами — і цю тему обговорювали дуже детально.

З важливого: принципова позиція Айваруса — хороші інвестори. Жодних російських грошей, що сором’язливо сховалися за фірмами в Белізі або на офшорних островах. Тільки великі західні корпорації з ім’ям. Це питання нашої репутації на десятиліття наперед — хто вкладає гроші в Україну.

Друге — великі корпорації вкладаються в модернізацію українських підприємств, що виводить конкурентоспроможність нашої продукції на новий рівень. Тобто замість тих, хто сидить на потоках, дотаціях із бюджету та безперервних інформаційних і судових воєн за контроль над державними підприємствами — ми отримуємо осудних платників податків і разові пристойні гроші в казну. Які можна в свою чергу вкласти в ті ж дороги, в Укрзалізницю, розвиток судноплавства та інші інфраструктурні проекти, різко підвищивши капіталізацію країни.

Це якраз добре би зробити з нинішнім складом Мінінфраструктури — там нормальний колектив. Поки що. Природно, питання приватизації та інвестицій багато в чому залежать від особистих контактів, над якими Абромавичус працював дуже серйозно.

Зараз усе — на паузі, а щось втрачене. Для країни це питання на мільярди. Тобто ми втрачаємо великі гроші просто тому, що впливовий нардеп із президентської партії вирішив натиснути на міністра й спровокував кризу.

Тут як у грубому анекдоті, про Вовочку, який у школі склав речення зі словом «чудово», котре має повторюватися. Сестра вранці сказала батькам, що вагітна, тато кинув ложку на стіл і сказав: «Чудово, б… дь, просто чудово!».

От і нас зараз — «чудово». А у Ігоря Кононенка все в порядку. Якщо він розставив своїх людей у керівництві держпідприємств і має свій ґешефт — до чого йому ця приватизація?

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ