Блогер, політичний експерт

Кирило Сазонов: Саакашвілі піде дорогою Ющенка

Кирило Сазонов, блогер
Кирило Сазонов, блогер

Інформацію про те, що свій політичний проект для дострокових виборів Михеіл Саакашвілі будуватиме на базі «Європейської партії» Миколи Катеринчука, у вузьких колах обговорюють вже давно. Це, в принципі, не секрет зовсім, питання вирішене на 90% і справа виключно в ціні.

Такий вибір цілком логічний і обумовлений одразу декількома чинниками. Створювати зовсім нову партію з нуля в разі дострокових виборів безглуздо — на момент голосування їй мусить бути мінімум рік. Простіше взяти готову з реєстрацією і перейменувати. Хоча, «Європейська партія» також звучить добре. «Сила людей» і «Демократичний альянс» теж звучать добре, але там можуть виникнути проблеми з діючими лідерами.

Олександр Солонтай і Василь Гацько вже відомі, але ще дуже молоді політики з репутацією. У них все попереду. І до появи одіозних фігур, яких навколо Саакашвілі вже в надлишку, вони можуть поставитися без розуміння. Гацько вже публічно і вельми різко висловився з цього приводу. Молодим є що втрачати і нікуди поспішати. Інша справа Катеринчук. Сам по собі провести партію до Верховної Ради він не зможе, а «Наша Україна», в складі якої він проходив, наказала довго жити.

Останній похід ЄП в Київраду закінчився успішно — в більшості Леоніда Черновецького. У політика Катеринчука не просто немає майбутнього, у нього немає і сьогодення — втрачати нічого. І віддати партію під Саакашвілі за скромну частку місць в списку — зірвати джек-пот. Всіх усе влаштовує. Катеринчука, Саакашвілі, тимчасових попутників, які вийшли і планують вийти з БПП, діючих спонсорів Бориса Кауфмана з Олександром Грановським і перспективних. Звісно, ділити загальний пиріг буде складно, але компроміс знайти можна.

Я не випадково зараз згадав про «Нашу Україну», в складі якої під брендом «Ющенко» в парламент пройшли вихідці з дуже різних політичних сил. Сьогодні вони хочуть пройти або повернутися в Раду під брендом «Саакашвілі». Стара схема працює, для багатьох на кшталт Катеринчука й Анатолія Гриценка це останній шанс. І Руслана там само — куди без неї. Ну і Сергій Рудик — колишній головний в справах землевідведення України, якого зі «Свободи» вигнали недарма, поруч тримається. Бенефіс Саакашвілі це добре, але на хор теж поглядати цікаво.

А що буде далі — теж цілком очевидно. Історія повторюється, змій кусає себе за те, що вважає хвостом, коло замикається. Ну, й нам добре — нові обличчя запам’ятовувати не треба. Старий кінь борозни не зіпсує, а вже коли старих коней багато — добре всім. Чи погано?

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ