Лариса Ніцой: Що у головах людей, які пишуть наше майбутнє?

Лариса Ніцой, письменниця
Лариса Ніцой, письменниця

Квота на український контент. Мене цей вислів КОРОБИТЬ. Чому? Давайте розглянемо приклад на чомусь іншому, не на українському продукті, проведемо аналогію. Є дім. Ви в ньому господар. До Вас приходять гості і Ви їх хочете пригостити.

Ситуація 1. Гості дорогі, сідайте за стіл. Ви питаєте, де я сидітиму? Я сяду отут. Світлано – сідай ліворуч від мене, Петре – сідай праворуч від мене, Миколо, а ти сідай навпроти, поруч зі Світланою.

Ситуація 2. Гості дорогі, сідайте за стіл. Ой, Ви вже сидите? І всі місця зайняті? А можна і мені сісти біля Вас? Виділіть мені, будь ласка, місце (квоту). Ну виділіть за моїм столом. Ну скільки ж можна вас просити? Ну посуньтеся! Виділіть і мені місце! Виділили? Навпроти Миколи? Дякую.

В обох ситуаціях місце навпроти Миколи. Одначе,

Ситуація 1 – правильна. У Вашому домі господар – Ви.

Ситуація 2 – неправильна. У Вашому домі господар – миші.

Ідемо далі.

Ситуація 3. Ваші гості нагодовані, ви досиділися допізна і вирішили залишити гостей у себе на ніч.

Світлано і Миколо, ви – подружжя – ідіть в спальню на ліжко. Петре, ти ляжеш у вітальні. А я ляжу в дитячій.

Ситуація 4. Ваші гості нагодовані, вони досиділися допізна і вирішили залишитися у вас на ніч.

Світлана і Микола, подружжя – обрали собі Ваше широке ліжко в спальні. Петро ліг у вітальні на зручному дивані. Е-е-е-е-е! А мені де лягти? Мені теж треба місце (квота)! Чуєте мене? Та чуємо. У тебе в дитячій є ліжечко? Ото іди туди.

Ситуація 3 – правильна. У Вашій хаті Ви господар, Ви вирішуєте, де кого розмістити.

Ситуація 4 – неправильна. У Вашій хаті – самі знаєте що відбувається – хтозна що.

Давайте візьмемо не надуману ситуацію, а з життя. Як у нас заведено? Наприклад, весілля. Велике весілля. Воно проводиться не вдома. І хоча воно не вдома, всі знають, чиє воно. Спочатку всі питають, де сидять молодята, а потім всі розсідаються по своїх місцях.

Або візьмемо ювіляра і його свято вдома чи в кафе. Спочатку питаємо, де він сидить, а тоді сідаємо самі на місця.

Хіба не так ми себе поводимо всюди? Такий у нас порядок. Хіба ні?

Україна – це наш дім, а закони – це наші порядки. Не ми просимо в себе вдома для себе місце (квоту), а ми виділяємо її комусь, якщо захочемо (бо можемо ж і не захотіти кликати когось до себе в гості).

Отже, про закон. В українському медійному просторі український контент – у себе вдома! І це не йому треба просити для себе квоту (місце). Це український 100% контент може трошки посунутися і дати місце контенту іншою мовою (наприклад іноземним пісням). І це не іноземний контент буде розказувати господарю хати, яке виділити місце іноземному контенту, чи яке місце(квоту) залишити господареві 25%-35%-60%. А Господар повинен вирішити так, як вигідно господарю.

А тепер про законотворців. Українські законотворці просять квоту 75% для українського мовного продукту. Ну по-перше, просити в себе в хаті про себе – гм, це дивно якось, це ситуація 2 і ситуація 4, описані вище. Не нормальні ситуації.

По друге, українські законотворці просять кого? Просять себе? Ага, вони просять в парламенті, де не всі українських настороїв, бо це ми своїми ручечками обрали туди всяку наволоч. Однак, навіть при таких розкладах українські законотворці повинні поводити себе ГОСПОДАРЯМИ, так, як у ситуації 1 і 3.

Українські законотворці в Україні – в себе вдома, і тому повинні працювати з позицій господаря. З цієї позиції не просять для себе квоту 75% контенту, а виділяють іншим (з барського плеча, якщо хочете) якісь відсотки. Тобто, вони повинні зі 100%українського контенту(по умовчанню) виділити квоту 5% (так і бути, ми ж демократи) на контент іншими мовами. 5% – це мало? Ну що ж, знайте нашу доброту, гаразд, уступаємо ще 1% − разом 6%. Що, знову мало? Добре, щоб нас не звинувачували, що ми такі непоступливі, так і бути 6,5%.

Ось яка повинна бути позиція наших українських законотворців. І отак треба відстоювати наші права в нашій хаті.

Скажуть, автор допису мабуть не знає, що зараз відбувається в українському медіапросторі і яке там місце української частки, нам би хоч щось добитися. Відповім: «Мене не цікавить сьогоднішній шизофренічний стан речей. Мене цікавить, що у ГОЛОВАХ людей, які пишуть наше майбутнє. Вони стоять з простягнутою рукою (дайте не минайте) чи ДИКТУЮТЬ ПРАВИЛА, бо вони у СВОЇЙ ХАТІ на СВОЇЙ ЗЕМЛІ».

Отже, початкова ставка зі 100 % українського контенту – квота 5% на контент іншими мовами. Торгуйтеся. Та не забувайте, що торгуватися можна і в бік 4 %.

Джерело: Лариса Ніцой

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ