Марина Данилюк: Антиврадіївка на Михайлівській площі

Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка
Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Про позитив останніх днів.

Мабуть, країна вперше побачила, як виглядає «мітинг нормальної людини». Це я про акцію на захист Нацполіції на Софіївській площі в Києві. Коли тебе, бюджетника безвольного, не привозять у партійному автобусі попрацювати політичними меблями за 150 гривень на день.

Навпаки, зібралися адекватні громадяни з власноруч намальованими плакатами, зі спонтанними промовами на захист поліцейського.

Іронія долі полягає в тому, що левова частка учасників акіції боялися отримати кийком по голові або кулю в груди від міліції під час подій на Майдані. Тоді вони та міліція були по різні боки барикад.

Громадянська підтримка поліцейського — також відчутний прогрес у ставленні до людей у погонах. Не секрет, що після історії насильства у Врадіївці, неодноразових розгонів силами «Беркута» мало-мальськи відомих акцій і апофеозу — упертої боротьби проти свого народу під час революції, — міліція була лідером громадського негативу. І не бив її «з ноги» лише ледачий.

Мітинг на захист патрульного, який став учасником досить непростої історії, — ознака, що з’явилися зрушення насамперед у сприйнятті силовиків своїми ж громадянами.

Це моя особиста думка. Можливо, вона видасться комусь надмірно жорсткою. Але в історії з випадковою загибеллю 17-річного підлітка присутні багато емоцій. Він неповнолітній, він пасажир автомобіля-порушника, він загинув від кулі в мирному місті — історія на межі фолу.

Переконана, що якби патрульна поліція випадково «пришила» іншого героя смертельних хронік ДТП у Києві — екс-мера Олександра Омельченка, натовп би радісно заплескав у долоні та подався визволяти умовного Олійника з СІЗО. Оскільки схильний до ДТП екс-мер уже немолодий, а ще він чиновник і взагалі мало кому нині подобається.

Відносно водія BMW, з вини якого вбили його друга. Є відчуття, що пацанчик ще попадеться в кримінальній історії.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ