Марина Данилюк: Добре, коли зірки вручають живим героям, а не посмертно

Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка
Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Чимало хто вже читав у Синіцина симпатичну історію про Валеру «Каракурта», керівника групи снайперів в Авдіївці, який не дуже хотів їхати на парад, і не був розбалуваний нагородами попри свою бойову біографію. Але отримав сьогодні звання «Героя України».

Неймовірний контраст із іншими власниками «золотих зірок» – ющенківським «ні риба ні м’ясо» Бондарчуком, матюкливим поетом Януковича Білашом, жертвою дитячого алкоголізму і подружкою Медведчука – Надею чи отим вусатим державним щуром із Миколаєва (ім’я тієї курви не згадаю на ходу), який облаштував собі золотосховище Скруджа Макдака.

Я завжди морально страждаю, коли президент чи інші офіційні особи обов’язково знаходять якесь отрєбьє, якихось російських няшеків – і дарують їм паспорти, медальки і золоті зірки. А через деякий час цей одноденний піар обертається антипіаром і репутаційними втратами.

А от Валера із 79-і бригади – хороший приклад професійності та відданості справі. Цей чувак точно не просуватиме переговори із Захарченком/Плотницьким, не проситиме вибачення у самиць бойовиків. Він просто їх гарненько підсмажить із підопічними.

Вобщєм, це така історія, коли навіть такий скептик, цинік і любитель сарказму, як я, так розчулений, що туш трішки розмазалась.

P.S. Добре, коли зірки вручають живим героям, а не посмертно.

Джерело: Marina Daniluk-Yarmolaeva

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ