Марина Данилюк: Граната в парламенті

Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка
Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Ніхто не хотів образити Єгора Соболєва. Ніхто не сумнівається, що партія «Самопоміч» вболіває за Кривий Ріг і кращого мера, свого партійця. Але історія з гранатою та сварка з охороною парламенту – це зайва нагода замислитися над тим, що інфантильним особам не місце у Верховній Раді.

Диявол криється в деталях. Зазвичай, саме ставлення нардепів до простого персоналу: прибиральниць, охорони, працівниць буфету – формує уявлення про людські чесноти народного обранця.

Єгор Соболєв має бути готовим до того, що його дії, вчинки і проколи будуть розбирати на пазли. Адже він впливова публічна особа: голова антикорупційного комітету, до якого прикута увага громадськості, член партії «європейського ґатунку», лідер громадських думок і віп-спікер.

Граната в парламенті – абсолютно несмішна і тривожна погроза для тих, хто був свідком подій 31 серпня. Тоді фатальна граната, кинута з політичних мотивів, забрала четверо життів і ще сотню людей відправила на лікарняні ліжка.

Коли партія «Самопоміч» (чи будь-яка інша) запрошує візитерів – вона має зробити усе, аби будь-чиї політичні амбіції не призвели до того, що якусь третю особу в цій історії принесуть ввечері додому в труні.

Непідготовлена людина, слухаючи такий діалог народного обранця з охороною парламенту, може собі уявити що завгодно. Чому?

Боротьба за справедливі вибори в Кривому Розі – це чудово. Але за останні місяці новини аж кишать повідомленнями про появу зброї у непідходящих місцях. Сьогодні київський продавець ялинок намагався сплавити кулемет. Восени в аеропорту «Київ» затримали військового, який спокійно ніс РГД-5 у рюкзаку. Були історії, коли п’яні в дрова пасажири везли в потягах «лимонки» як сувеніри.

Політичні викрутаси – не привід підставляти під загрозу чужі життя. І Єгор Соболєв має знати, що переходити цю межу не дозволено нікому.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ