Марина Данилюк: Коротка антропологія «українського патріота»

Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка
Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Давно помічено, що всі ті, хто найбільше кричить про любов до України, носить найстрокатішу вишиванку, на перевірку виявляються бозна-чим і збоку бантик.

Спалились на послугах кремлівських політтехнологів Добродомов, Каплін та Борислав Береза. Тонка іронія долі, коли московський фахівець робить рекламу на виборах колишньому спікеру руху «Правий сектор». Того самого ПС, яким кисельови лякали Крим, Донбас, зазомбували страхом перед варварами з «візитівкою Яроша» власну країну.

Є ще якийсь борець Ігор Луценко. Той не соромиться дружити з Монтян. Продавати в соцмережах вкрадену флешку працівника НАБУ з секретною інформацією.

Є ще молоді патріоти. Яких так занесло від слави і успіхів, що вони публічно виступили проти безвіза. Щоправда, після обкладання їх гумовими виробами – вчасно замовкли, і зайнялися іншими справами. Наприклад, Сергій Лещенко видав милий компромат про 200 тисяч доларів для «Свободи» від ПР.

Є ще патріотка Надя Савченко. Близько двох років її зводили то в ранг месії, то в ранг солдата Джейн, то в ранг Жанни Д’Арк. На щастя, кілька публічних виступів Надюхи вистачило, щоби ця міфотворчість трошки вичерпалася.

Десь так в умовах української реальності виглядає лічилка про 10 негренят. «П’ять негренят суддівство вчинили. Засудили одного, залишилося їх чотири … »

Джерело: Marina Daniluk-Yarmolaeva

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ