Марина Данилюк: Навіщо Україні тягар Донбасу

Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка
Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

АПешні політологи мають одну особливість. За їхніми постами у мережах потім можна вивчати весь спектр емоцій Петра Порошенка: що в президента в голові — придворний аналітик одразу ж вивалить у мережу.

Із нового очевидно, що Порошенка не на жарт роздраконила ідея референдуму стосовно «поліпшеної» Конституції. Хотілося по-старому потайки протягнути й норми, які посилять владу президента, й неоднозначну поправку щодо Донбасу. Тим більше, президент уже пообіцяв — що цього року Донбас повернеться під український контроль.

Для людей мислячих повернення окупованих територій — не гарантія перемоги. Донбас Губарєва й Мотороли — це вже не земля популярного професора, доктора історичних наук Олени Стяжкіної. А цьогорічний Донецьк Гіркина й Захарченка — не те місто, яке очолювало кілька років тому рейтинги найбагатших і найрозкішніших сіті України.

Страшні на Донбасі навіть не так руйнування і жахіття життя під обстрілами — як цілковитий переворот свідомості місцевого пролетаріату та відтік проукраїнських інтелектуалів.

Ви, напевно, бачили популярне відеоопитування, в якому донецькі мешканці розповідають, що за жодні пряники не хочуть повернутися в Україну, а воліють жити в Росії. Розмальовані самки людини, молоді здорові мужики, цілком спритні пенсіонерки в бобрових шубцях.

На окупованому Донбасі не хочуть України. Навіщо ми повинні прогинатися і любити тих, хто Україну не цінує і не вважає своєю Батьківщиною?

Я могла би ще повірити в ідею повернення Донбасу десь до зими 2015 року. Але що далі — то ця ідея безглуздіша. Немає сенсу підставляти під удар і каламутне майбутнє решту території України, де люди поважають свою Батьківщину й готові вмирати за неї.

Тому я двома руками за референдум. Де можна проговорити всі варіанти. Вирішити, як краще для країни — з тягарем чи без. Як громадянка я не хотіла би сплачувати податки, які потім підуть на пенсії/зарплати/допомогу з догляду за дитиною для гнид, які ходили на сепаратистські референдуми і раділи трупам українських військових.

Уся ця ідея з поверненням Донбасу та кремлівська «пропозиція, від якої неможливо відмовитися», нагадує мені ситуацію. У вас у дворі жила курка, яка несла золоті яйця. Її вкрали цигани, засмажили, з’їли, обгризли кістки — і приносять вам усе це з пропозицією купити за хорошу суму.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ