Марина Данилюк: Три висновки щодо затримання Александровської

Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка
Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Затримання комуністки Алли Александровської – це, звичайно, прекрасно. Ця 67-річна бабця була для мене своєрідним символом мерзоти і продажності українського політикуму.

Наприклад, чотири скликання числитися як «народний депутат України», а насправді робити все, щоби твоїй країні-роботодавиці було гірше. Або бути харків’янкою, спостерігати, як патріоти неймовірними зусиллями вибивають «русскій мір», рубають ймовірність утопічної ХНР, а самій підживлювати сепаратистські настрої в прифронтовому регіоні. Якщо хтось забув, нагадаю, як з подачі фарбованої бабки проводилися форуми «За особливий регіон – Слободанщину».

А тепер про висновки, які слідують після зацікавленості СБУ харківськими комі.

  1. Затримання Александровської – це добре. Але чого ж спецслужби не цікавляться покровителем бабки – Медведчуком. Риба-то побільше буде.
  2. У баби Алли є два шляхи. Стати цапом-відбувайлом, як Неля Штепа і проводити час в СІЗО в очікуванні вироку. Повторити досвід Єфремова, справа проти якого стараннями адвокатів та імпотентністю обвинувачів розсипалася, як картковий будиночок.
  3. Емоційно. Матеріалізація ось цього «комуняку на гілляку». Чиста моральна сатисфакція.

Джерело: Marina Daniluk-Yarmolaeva

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ