Марина Данилюк: Якщо недурний держслужбовець багато років збурював рідне місто, він має горіти в пеклі

Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка
Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Начиталася опусів про старого, хворого Єфремова, збитого льотчика і «ну, чому не Онищенко». Усміхнулася єхидно. Як каже моя бабуся, такий жеребець ще всіх нас переживе.

Я не згодна з думкою, що Єфремов – маленька рибка. Цей червонощокий покерфейс близько двох десятків років займався речами ще гіршими, ніж корупція. Довгий час Єфремов вміло грав на надіяї та бажанняї найвразливіших верств населення Луганщини: розпалював взаємну ненависть, незадоволеність Україною, зачарованість «русскім міром».

Червонощокий млинець ніколи не гребував маніпуляціями, деструктивом і нахабним зомбуванням земляків. Посудіть самі, наскільки потрібно було промити мозок жителям Луганська, Краснодона, Молодогвардійська, щоби вони вважали земляка зі Сватового, воюючого в лавах ЗСУ – ворогом, а привезеного в гумконвої кадирівця – визволителем.

Скільки пам’ятаю Єфремова в якості лідера фракції ПР, віп-спікера, він ніколи не соромився ретранслювати маревні ідеї по партійній лінії та вміло, як павук, зачаровував цільову аудиторію.

Коли парламент в 2008 накрила істерія «Ні НАТО» Єфремов надував кульки та сміявся, як кінь, мовляв, всіх тут нагнули.

Коли ПР штучно створювала мовний конфлікт, Єфремов був хедлайнером теми «У Луганську все добре, для кращого життя потрібен тільки особливий статус російської”.

Коли Рада ухвалювала «диктаторські закони», Єфремов впевнено вішав локшину, що закони просто наднеобхідні та критика опозиції ПР не гребе.

У 2014 році навесні «літній і хворий» гарцював, як молодик з колишніми беркутівцями неподалік Луганської ОДА. Не шкодував грошей і ресурсів, щоби слабка проукраїнська опозиція отримала нищівну поразку.

Якщо все це підсумувати, вийде, що Єфремов – пропащий лиходій, який цинічно обдурив рідний край та віддав їх на поталу військам Путіна.

Для себе вирішила, що не зумію вибачити рядового неробу, який у п’яному маренні вирішив, що фейкова республіка принесе йому успіх і процвітання. А ось до розумників типу Єфремова –ставлення ще гірше.

Якщо недурний державний службовець багато років збурював рідне місто, своїх рабів, щоби кинути їх під обстріл і гусениці путінських танків – ця б**дь повинна горіти в пеклі. До цього нехай проведе кращі роки старості в колонії суворого режиму.

Джерело:  Marina Daniluk-Yarmolaeva

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ