Нацрада та радійники перекрутили закон про квоти на українську пісню – експерт

Сергій Оснач, працює в Координаційній раді з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України
Сергій Оснач, член робочої групи з доопрацювання законопроекту 3822 «Про радіомовлення»

Українські телерадіомовники підписали Меморандум «про застосування вимог законодавства щодо обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою». Йдеться про знаменитий «квотний закон», який набуває чинності вже 8 листопада.

Формально метою меморандуму є «встановлення єдиних підходів до застосування законодавства щодо обсягу пісень державною мовою і обсягу ведення передач державною мовою». Про це на своїй сторінці в Facebook написав громадський активіст Сергій Оснач, член робочої групи з доопрацювання законопроекту 3822 «Про радіомовлення».

Згідно із законом, телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення повинні забезпечувати частку пісень державною мовою в обсязі не менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 35% загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 7.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.

Упродовж  першого року з моменту набуття чинності частка пісень державною мовою має становити 25%, з другого року – 30%, з третього року ця частка повинна зрости до 35%.

Громадські активісти обурені тим, що ухвалений меморандум фактично «перекручує низку норм закону про квоти з метою їхньої нівеляції».

«Пісні, які мають текст як українською, так і іншою мовою, вважаються піснями державною мовою у разі, якщо кількість слів українською мовою перевищує 50% загальної кількості слів у пісні», – йдеться у тексті меморандуму.

За словами активістів, це очевидне перебріхування закону, в якому підписанти хочуть вважати україномовними навіть напівукраїномовні пісні.

Частку україномовних пісень підписанти хочуть рахувати за кількістю, а не за обсягом, як написано в законі про квоти. Це також нахабна нівеляція букви закону. Адже очевидно, що обсяг – це не тільки кількість, але й тривалість. Водночас у меморандумі зазначається: «… оскільки законодавством визначено мінімальні частки пісень державною мовою, а не мінімальна тривалість їхньої трансляції».

Варто зазначити, що у законі вказано: «Телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення (за виключенням випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті) повинні забезпечувати частку пісень (словесно-музичних творів) (далі – пісні) державною мовою не менше 35 відсотків від загального ОБСЯГУ пісень, поширених протягом доби, зокрема, не менше 35 відсотків від загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу з 7.00 до 14.00 та з 15.00 до 22.00 години».

На цьому радійники не зупиняються: «Контроль за дотриманням мінімальної частки пісень офіційними мовами Європейського Союзу здійснюється шляхом здійснення добового моніторингу, оскільки законодавством цю частку визначено в розрахунку на добу».

Але в законі сказано геть інше: «При здійсненні радіомовлення телерадіоорганізації, які поширюють музичні твори, серед яких пісні офіційними мовами Європейського Союзу відповідно до умов ліцензії становлять не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, зокрема не менше 60 відсотків від загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу з 7.00 до 14.00 та з 15.00 до 22.00 години, повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше ніж 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, зокрема не менше 25 відсотків від загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу з 7.00 до 14.00 та з 15.00 до 22.00 години».

Виходить, проросійські радіостанції хочуть крутити європейські пісні вночі, щоби зменшити українську квоту з 35% до 25% – щоб удень крутити більше російськомовних пісень.

Далі ще цікавіше: «У разі, якщо диктор або ведучий в межах однієї репліки українською мовою цитує текст іншою мовою, така репліка вважається виконаною державною мовою», – йдеться у меморандумі.

Все це схвалив голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, Юрій Артеменко. Він «вітає кроки мовників до саморегуляції, адже подібний документ можна було викласти як рекомендації, але приємно, що представники індустрії налаштовані до співпраці».

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ