Назар Приходько: Путіну байдуже, що у нього не вистачить сил розв’язати відкриту війну

Назар Приходько, журналіст і волонтер
Назар Приходько, журналіст і волонтер

Financial times опублікувало статтю, в якій говориться, що з часів 1945-го року, українсько-російський конфлікт є найбільшою загрозою європейській безпеці, і пишуть, що саме зараз Україна та Росія стоять на порозі відкритої війни.

Що я хочу сказати навздогін цьому вкрай тривожному повідомленню: ми це знаємо, Європа це знає, весь прогресивний світ це знає, але це не головне. Головне в тому, що Росія це не тільки знає, але й дуже хоче попри те, що багато ліберально-демократичних експертів намагаються заспокоїти людей мантрою про «у Росії не вистачить сил». Не так треба ставити запитання: запитання треба ставити в ключі не «не вистачить сил», а «їм байдуже, що у них не вистачить сил».

Головне завдання Путіна – це новий континентальний, а згодом і Світовий порядок. Порядок, де Росія відіграватиме роль співставну НЕ з тією, яку вона відігравала до 2014-го, а з тією, яку вона, а точніше СРСР відігравав після Другої Світової.

Так, сил не вистачить. Так, це закінчиться черговим розпадом квазідержави, як це було з СРСР та РІ, але те, що він, (Путін), таки попре – сумнівів фактично не викликає. Що може його зупинити? Ще потужніші санкції? Ні, адже це якраз спровокує до наступу на Європу під соусом: «хотят разваліть Россіюшку». Створення антипутінської ВІЙСЬКОВОЇ коаліції? Це вже ближче, адже Путін не взмозі тягатися з союзом «НАТО-Україна-Грузія» у військовому плані. Але і це може спровокувати. Не забуваймо про «радіоактівний пєпєл».

Тож, єдиний вихід, який я бачу, це об’єднання і одночасне застосування всіх засобів тиску на Росію, підкреслюю ВСІХ, плюс підігрівання сепаратистських настроїв у самій Росії та, наостанок, (або на початок) – відключення ії від SWIFT. Це був би ідеальний в усіх сенсах варіант. Проте для цього необхідно, аби наш дипкорпус почав говорити саме в такому ключі з нашими західними та східними партнерами.

А поки цього немає – залишається сподіватися тільки на себе, в плані нашої здатності самотужки перемогти Росію на морально-вольових якостях та історичних паралелях про «одвічну безперспективність загарбницьких воєн», готуючись до 2017-го року.

Джерело: Назар Приходько

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ