Невже попереду втрата державності? – Глузман

Глузман зауважив, що навіть на тлі декомунізації влада продовжує створювати корупційні схеми
Глузман зауважив, що на тлі декомунізації влада нахабно продовжує створювати корупційні схеми

Психіатр, громадський діяч, дисидент Семен Глузман у статті для НВ зауважив, що саме перейменувань вулиць і міст не дуже допоможе країні, поки політики і далі продовжують вибудовувати корупційні схеми.

«Наші чиновники, які живуть і працюють у будинках по вулиці Петлюри і Бандери, як і раніше, вибудовують корупційні схеми. Їм насправді байдуже, де жити і працювати під вивіскою Йосипа Сталіна чи Альберта Швейцера», – наголосив Глузман.

«Знайомий європейський дипломат зовсім нещодавно у приватній бесіді сказав: «Ви, українці, неухильно наближаєтеся до кінця своєї державності. Не через Путіна. Двадцять п’ять років тому ви щиро раділи своїй волі. Зараз ви не знаєте, як нею користуватися», – розповів психіатр.

Також він нагадав, що нещодавно телевізійний канал «Культура» вкотре демонстрував фільм про мого друга Валерія Марченка, який помер у радянській в’язниці.

«Щирий християнин, він не мав можливості піти в інший світ, пройшовши соборування. Він так мріяв про іншу Україну, солодку, вільну, європейську. Не дожив. Про нього все рідше згадують колеги-журналісти, ось канал «Культура» згадав. Так хто ж її, «Культуру», дивиться…», – зауважив дисидент.

Він іронічно зауважив, що нині у країні інші «герої», за якими, імовірно, майбутнє.

«Наше страшне майбутнє. Без портретів Леніна та Сталіна у чиновницьких кабінетах, але все одно – страшне. Будуть вибори, і ми знову покличемо до влади цих самих, гірших. І не тільки на сході та півдні України. Ось Тарас Возняк, мудрий, чесний, неймовірно освічений зважився йти в парламент. Не від бажання влади, від точки і гіркоти. І що, патріоти-галичани обрали свого Тараса? Ба ні, у цьому кріслі сидить інший. Знаю причину: Тарас – чужий. Зовсім чужий. У себе, на Львівщині – чужий. Розумних і щирих у нас ніде не люблять. Не довіряють таким», – стверджує автор.

Крім того, він наголосив, що йому було гірко бачити «старого зека Юрія Шухевича у парламентській фракції Ляшко».

«Що робить він, який колись настраждався в політичних тюрмах і таборах, в цьому котловані смердючої брехні? Немає відповіді. Він усім своїм болісним життям заслужив право вголос звинувачувати усіх, і президента, який забрехався, і дресированих грошима депутатів, і безглуздих міністрів. Мовчить! Ех, Шухевич-Шухевич, згадайте обличчя своїх табірних побратимів Василя Підгородецького, Дмитра Басараба, Євгена Пришляка. Адже ви доживаєте давно віджиті їхні життя. Гірке, в’язке відчуття безвиході. Невже попереду – втрата державності?», – підсумував психіатр.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ