Глузман зауважив, що навіть на тлі декомунізації влада продовжує створювати корупційні схеми
Глузман зауважив, що на тлі декомунізації влада нахабно продовжує створювати корупційні схеми

Психіатр, громадський діяч, дисидент Семен Глузман у статті для НВ зауважив, що саме перейменувань вулиць і міст не дуже допоможе країні, поки політики і далі продовжують вибудовувати корупційні схеми.

«Наші чиновники, які живуть і працюють у будинках по вулиці Петлюри і Бандери, як і раніше, вибудовують корупційні схеми. Їм насправді байдуже, де жити і працювати під вивіскою Йосипа Сталіна чи Альберта Швейцера», – наголосив Глузман.

«Знайомий європейський дипломат зовсім нещодавно у приватній бесіді сказав: «Ви, українці, неухильно наближаєтеся до кінця своєї державності. Не через Путіна. Двадцять п’ять років тому ви щиро раділи своїй волі. Зараз ви не знаєте, як нею користуватися», – розповів психіатр.

Також він нагадав, що нещодавно телевізійний канал «Культура» вкотре демонстрував фільм про мого друга Валерія Марченка, який помер у радянській в’язниці.

«Щирий християнин, він не мав можливості піти в інший світ, пройшовши соборування. Він так мріяв про іншу Україну, солодку, вільну, європейську. Не дожив. Про нього все рідше згадують колеги-журналісти, ось канал «Культура» згадав. Так хто ж її, «Культуру», дивиться…», – зауважив дисидент.

Він іронічно зауважив, що нині у країні інші «герої», за якими, імовірно, майбутнє.

«Наше страшне майбутнє. Без портретів Леніна та Сталіна у чиновницьких кабінетах, але все одно – страшне. Будуть вибори, і ми знову покличемо до влади цих самих, гірших. І не тільки на сході та півдні України. Ось Тарас Возняк, мудрий, чесний, неймовірно освічений зважився йти в парламент. Не від бажання влади, від точки і гіркоти. І що, патріоти-галичани обрали свого Тараса? Ба ні, у цьому кріслі сидить інший. Знаю причину: Тарас – чужий. Зовсім чужий. У себе, на Львівщині – чужий. Розумних і щирих у нас ніде не люблять. Не довіряють таким», – стверджує автор.

Крім того, він наголосив, що йому було гірко бачити «старого зека Юрія Шухевича у парламентській фракції Ляшко».

«Що робить він, який колись настраждався в політичних тюрмах і таборах, в цьому котловані смердючої брехні? Немає відповіді. Він усім своїм болісним життям заслужив право вголос звинувачувати усіх, і президента, який забрехався, і дресированих грошима депутатів, і безглуздих міністрів. Мовчить! Ех, Шухевич-Шухевич, згадайте обличчя своїх табірних побратимів Василя Підгородецького, Дмитра Басараба, Євгена Пришляка. Адже ви доживаєте давно віджиті їхні життя. Гірке, в’язке відчуття безвиході. Невже попереду – втрата державності?», – підсумував психіатр.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ