Письменниця

Оксана Забужко: Коли зрозуміємо Шухевича — навчимося перемагати

Оксана Забужко, письменниця
Оксана Забужко, письменниця

До річниці смерти Шухевича стрічка принесла одну з моїх улюблених одеських історій: як у 1990-ті загнані мером у кут (буквально, тобто на ріг!)) старі гебісти змушені були вибирати собі адресу між Єврейською й Шухевича)). Були часи…

(А торік, подумалось, уже загнана в кут, за всі ці роки, Одеса змушена була вибирати собі мера з-поміж двох гебістів, свого й привозного((,— неминучий результат майже двох десятиліть «гібридної війни», і кінець їй іще не скоро…)

Взагалі, як здумати, на хвилиночку, яку силу грошей було вгачено за всі ті минулі роки в «русскомірную Одесу», то справді дивом дивуєшся — як це місто змогло в 2014-му самотужки відбитись од «русскойвєсни» (де набралось «бандєровского духа»?))). Тим самим, само того не знавши, закрити ворогу головну стратегічну артерію «Ростов—Одеса» і не пустити «на Тирасполь і далі» (про те, що по Кишиневу 1.05.2014 вже бігали напоготові «добровольці» з колорадськими лентами, знаю від молдавських колеґ!).

Голіруч і наосліп, без плану й керівництва, на самому народногнівному «Пшлівон!» зірвати Чекістану роками підготовлювану спецоперацію (а з нею, по факту, й цілий «бліцкріґ»!), — такого не тільки Путін від Одеси не сподівався. Воно й в Україні — хто б подумати міг: просто місто-фортеця виявилось! (А нам, бач, весь час втирали — то Катєріна, то Юморіна…))

А воно ж таки фортеця родом, ага)). І дух Головнокомандувача УПА теж десь над ним витає — і береже (дарма що ім’я з топоніміки стерли!).

Він-бо також любив це місто. Йому, бізнесменові й музикантові, поліглотові й воєнному генію, чоловіку, який «з коліна», коштом власної фірми («Фама» Шухевичів, нагадую, належала до топу рекламних аґенцій Польщі!), зумів створити найпотужнішу в Європі армію Опору, — словом, ідеальному, за всіма параметрами, голівудському героєві (куди там Джеймсу Бонду!), — Одеса була акурат «в масть»: енгармонійна по духу. Не дивно, що він тут одужав (коли вдавав із себе в санаторії радянського офіцера))).

Нехай і далі береже. І Одесу, і всіх нас — всю соборну Україну. Історія 20-го століття залишила нам небагато геніїв — тих, котрі встигли здійснити свою місію. Роман Шухевич — якраз один із тих небагатьох: з тих, хто самотужки змінив хід історії. І не тільки української…

Коли ми його зрозумієм — ми навчимось перемагати. Вже не стихійно, не наосліп, не «ривком». А — на довгу дистанцію: ту, яка й зі смертю людини не кінчається.

Пора вже…

Вулиця Шухевича Одеса

Джерело: Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ