Олекса Манн: Три стилі демонтажу Леніна

Олекса Манн, художник
Олекса Манн, художник

Подумав про часові відстані в конкретному контексті й різні засоби демонтажу пам’ятників Леніну.

Я в дитинстві дивився, як демонтують пам’ятник Леніну у Львові. Чудово пам’ятаю цей момент. Це було в 1990 році. Зачепили краном за шию і зняли з постаменту. На це дивились десь 50 тисяч людей, як я згодом дізнався. Він був переплавлений і бронза використана на пам’ятник жертвам комуністичних злочинів. З’ясувалось, що Ленін стояв на могильних плитах з єврейського цвинтаря.

У 2013-му, через 23 роки, я бачив люті бої з «Беркутом» під київським пам’ятником Леніну. Спроби його звалити і врешті-решт — його повалення. Пам’ятник був розтрощений кувалдами і молотками на частини.

Точилася дискусія, чи правильно зробили, що розвалили його. Про те — що потрібно було би зробити парк пам’ятників тоталітаризму. Що влада нічого не зробила для того, аби це не було в такий засіб. Про вандалізм, боротьбу з пам’ятниками, коли народ голодає, та кому він заважав? І таке інше.

У 2016 році — спроба підірвати вибухівкою пам’ятник Леніну в Донецьку. Ще стоїть.

Одна країна. 1990 рік — 2016 рік. Відстань 26 років. Що в Донецьку зараз — усі в курсі. Відстань в одне людське покоління.

Голова поваленого пам'ятника Леніну в Києві
Голова поваленого пам’ятника Леніну в Києві

Джерело: Olexa Mann

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ