Олександр Аронець, блогер

Мовна війна за Київ. Ось що зараз відбувається. Ця війна, на жаль, громадянська. На жаль, тому що у 1991 році Україна, на відміну від країн Балтії, дала громадянство тим, хто ненавидів саме слово Україна, хто називав українську мову «польським діалектом» або сільською говіркою, хто насміхався над національними героями, Мазепою, Бандерою, Шухевичем і Коновальцем, громадянство отримали і агенти КГБ, які продовжують і зараз зсередини руйнувати українську ідентичність.

Згодом, ці українські «громадяни», які в країнах Балтії досі є «негромадянами», отримали фінансову підтримку Москви, скупили український бізнес, відкрили промосковські ЗМІ, канали, де транслюють на 80% російськомовний контент, а місцевим аборигенам, тобто нам з вами, дають 7-8% української, і то – українською там говорять селюки, дауни чи маргінали… Теперішній окупаційний режим гірший за режим апартеїду в Африці…

І ці «громадяни» сміють ще дорікати Larysa Nitsoi, що вона кинула решту в обличчя знахабнілої «громадянки»?

Наша війна не може закінчитись «мінськими угодами» чи капітуляцією, бо нам нема куди відступати. Наша мова – це фундамент України, без якого України просто не буде.

Війна закінчиться тільки нашою перемогою. Бо якщо хто не розуміє, поразка – це не просто анексія Криму, це тотальна фізична окупація всієї території України, знищення нашої ідентичності, і, в першу чергу, знищення української мови.

Наша перемога – на 100% україномовний Київ. Ми знаємо, як це зробити! А хто проти – валіза, вокзал, москва – там вашу мову точно оберігатимуть.

Джерело: Олександр Аронець

БЕЗ КОМЕНТАРІВ