Журналіст із Горлівки

Олександр Білінський: Генпрокурори йдуть, система залишається

Олександр Білінський, журналіст і блогер
Олександр Білінський, журналіст і блогер

Якщо всі так радіють з добровільної відставки генпрокурора Віктора Шокіна, то уявіть, який галас стоятиме від ударів у долоні — якщо в Україні примудряться когось посадити за ґрати. І не важливо — «старосімейних» чи «новосімейних».

Якщо від нардепів, запідозрених у політичній корупції, вимагають добровільної відмови від депутатства і сприймають це як подвиг, то тяжко уявити, що буде — якщо хтось зможе розслідувати  як за допомогою політичного впливу розставляють на схеми і потоки. А депутат-ляльковод НЕ змиється з країни за день до свого затримання…

Свідомо чи несвідомо, але ми самі занизили рівень вимог до української влади, правоохоронної системи та депутатів.

Третій генпрокурор йде після втечі Віктора Януковича і Віктора Пшонки, залишаючи за собою порожнечу. Відпустивши всіх, кого не встигли відпустити перший і другий попередники. Поховавши з десяток міцних кримінальних справ. А ми все одно радіємо, як діти  — що він просто йде, а не тримається за своє крісло мертвою хваткою.

І мені особисто вже не так важливо побачити Пшонку на лаві підсудних — як його наступників, що підірвали своєю бездіяльністю віру в спроможність української правоохоронної системи карати тих, хто роками розкрадав країну.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ