Журналіст із Горлівки

Олександр Білінський: Жебрівський заслужив у Артемівську тверду «двійку»

Олександр Білінський, журналіст і блогер
Олександр Білінський, журналіст і блогер

П’ятимісячна афера з перевезеннями в «сірій зоні», схоже, завершується. Але голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський сьогодні на прес-конференції не розповів, що їй передувало. І словом не згадав, який обсяг фінансування він як антикризовий керівник у такий економічно складний час навмисно або через незнання втратив.

За ці гроші можна було через кожні сто метрів встановити по біотуалету, а не плакатися в нескінченних інтерв’ю про брак на це коштів.

У нормальній компанії за подібні прорахунки звільняють (ще й з обов’язковою компенсацією завданих збитків). На державній посаді на це навіть уваги не звертають.

Отже, що зробив Жебрівський? Він віддав один з найприбутковіших маршрутів – між Артемівськом і Горлівкою – без конкурсу в приватні руки.

У чиї, як думаєте? У руки тих, із ким на початку своєї каденції обіцяв боротися. Право перевозити пасажирів отримало підприємство, що належить Дмитру Реві, екс-нардепу від Партії регіонів.

Не треба бути економістом і тримати цілі департаменти, щоб підрахувати, скільки грошей потрапляло в кишеню до приватника. Ділився Рева з кимось чи ні, не беруся судити.

1. Приватне АТП, яке належить синові багаторічного мера Артемівська Олексія Реви, платило комунальному підприємству 50 тисяч гривень за «інформаційні послуги».

2. Щодня приватні автобуси відвозили людей з Артемівська до Майорського і в зворотньому напрямку, хоча в договорі йдеться про «нерегулярні перевезення».

3. За даними фіскалів, щодня між Горлівкою та Артемівськом переміщуються від 5 до 7 тисяч людей. Якщо припустити, що третина з них, наприклад, 2 тисячі осіб, є пасажирами автобусів, то при вартості проїзду 30 гривень щодня приватне АТП отримувало 60 тисяч гривень. За місяць – щонайменше 1,5 мільйона. Щоб прибутки не йшли «наліво», на автостанції була диспетчер, яка і збирала гроші у пасажирів.

4. Контролю з боку Донецької ОВГА: скільки заробляє приватник – взагалі не було. При цьому у відповіді Жебрівського вказується, що «у разі потреби Перевізник надає КП «АТП» послуги зі зберігання та обслуговування транспортних засобів, здійснення контролю технічного та санітарного стану транспортних засобів». Тобто фактично, я думаю, ці 50 тисяч списувалися за взаємозаліком.

5. Але скринька просто відкривається. Я знаю, як влаштована диспетчерська служба таксі. Якби Жебрівський мислив державними інтересами, він на автостанції посадив би свого диспетчера і фіксував кількість пасажирів. А з кожного проданого квитка частину грошей йшло б на розвиток комунального підприємства. Думаю, як бізнесмен Павло Іванович це чудово розуміє. Але як голова ОВГА не захотів впроваджувати.

Тож через 5 місяців, мільйонів гривень, зароблених приватниками, і ряду журналістських розслідувань Жебрівський вирішує повернути річку назад і тепер в «сірій зоні» кататимуться комунальні автобуси. І навіть обіцяють вартість проїзду понизити.

Родині Реві за підприємливість – п’ять балів. Президентському ставленику Жебрівському – тверда двійка.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ