Олександр Кочетков: «Нормандську четвірку» треба перейменувати на «російську»

Олександр Кочетков, політолог
Олександр Кочетков, політолог

На жаль, у Президента Порошенка завжди так: говорить правильні слова і робить неправильні справи.

Ось і напередодні переговорів «нормандської четвірки» Петро Олексійович, очевидно, надихавшись грізним духом резолюції ПАРЄ, заявив, що на Донбасі треба спочатку вирішити питання безпеки, а потім має бути політичне врегулювання. Тобто спочатку окупанти забираються геть і повертають контроль над кордоном, а потім вже вибори та інше. Хоча, якщо окупанти звалять, то кому він потрібен, цей «особливий статус»?

Але на переговорах в Берліні Петро Олексійович знову дав слабину. Тому що Меркель у підсумку озвучила «дорожню карту», яка збігається з «хотєлками» Путіна: спочатку вибори і зміни до Конституції України і тільки в самому кінці – повернення контролю над кордоном. Та й то не факт – забудеться-заграється.

Що особливо прикро: після рішучих заяв Президента наша переговорна група в Мінську негайно зажадала повернення Україні контролю над Дебальцевим, як записано в «Мінську-2». Адже саме через цю «героїчно залишену Генштабом Муженка» станцію зараз йде основне постачання бойовиків зброєю і боєприпасами. Без цього постачання вони не протримаються й місяця.

«Особливий статус» протягнути в Конституцію України зараз для Порошенка практично неможливо. Значить, посилиться зовнішній тиск на нього. І західні партнери, напевно, подивляться крізь пальці, якщо спецслужби Путіна «в інтересах загальної справи» спробують підірвати суспільно-політичну обстановку в Києві. Тим більше, що вона і так вибухонебезпечна.

Пішов серйозний наїзд на фінансове крило провладного «Рошену» в особі Гонтарєвої. Не здивуюся, якщо продовжиться й на силове його крило в особі Гелетея, який за кошти, які раптом з’явилися у нього в період перебування на посаді міністра оборони, викупив гори в районі села Синяк і розташував там маєток на заздрість Межигір’ю, хіба що без дебаркадера. Хоча Гонтарєва і Гелетей – далеко не єдині об’єкти для атаки на позиції Президента.

Віддати когось із найближчого оточення для Порошенка – все одно, що для Путіна піти з Донбасу – початок ганебного кінця. І добровільно він на це не піде. Тож, ситуація має багато варіантів. Тому найбільш перспективним стартапом я вважаю організацію фірми, що забезпечує швидку доставку клієнтів в довколишній аеропорт з екстреним злетом і маршрутом за межі України. Навесні тема може стати дуже затребуваною.

Джерело: Александр Кочетков

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ