Олександр Кочетков: У недоімперії загострення неадекватності?

Олександр Кочетков, політолог
Олександр Кочетков, політолог

Я вже згадував, що знаю окремих персонажів з кремлівської верхівки. І мені зрозумілий хід їхніх думок, мета й алгоритми досягнення, що полегшує прогнозування подій. Але останнім часом я відверто випав з гнізда.

Навіщо міст в Пітері називати на честь Ахмата Кадирова, про якого в російській же Вікіпедії зазначено, що він оголосив Росії джихад, тобто, війну до знищення останнього невірного? Міркування, що це, мовляв, ввічливість у відповідь на появу в Грозному вулиці Путіна – смішні, як кішка під валеріаною. Іменем самодержця в Росії прийнято називати все, що попало,  жодних кроків у відповідь не передбачається. Вулиця Сталіна в Сталінському районі міста Сталінграда – це у них норма життя.

Але припустимо. А навіщо під Іркутськом зводити цілий житловий квартал імені Рамзана Кадирова? Під Іркутськом ?! Чеченці там що, вже рулять, як в Москві? Адже там і рулити особливо нічим.

Але ось з якого дива пам’ятна дошка Маннергейму, який воював разом з Гітлером? У чому тонкість задумки? Невже запізніле відбілювання Степана Бандери? Що за жест поваги і дружби напередодні чергової істеричної заяви Путіна, що Фінляндія стане ворогом, якщо надумає в НАТО? У ВВП явно сплутались причини і слідства: він вірить, що всі рвуться в НАТО, щоб йому погрожувати, а насправді всі сподіваються, що НАТО врятує їх від оскаженілої недоімперіі.

І навіть на тлі цього абсурду примирення з Туреччиною виглядає чимось дивним. Навіщо ?! І справа не тому, що тепер туристів в Криму треба буде шукати, як снігову людину – довго і безрезультатно: Путіну абсолютно плювати на референдумних щурів, які мешкають на непотоплюваному авіаносці «Крим». Справа в тому, що нормалізація з Туреччиною нічого істотного Росії не дає. Продукти-курорти – це все ватяні сльози. Путіна могла спонукати на такий збитковий для російських понтів крок тільки пряма загроза введення в Сирію турецьких військ і, відповідно, показове знищення російських баз сирійськими «ополченцями з шахтарів і трактористів», вчора звільненими з армії Туреччини.

Однак, інформація про докладний розвиток подій ніде не миготіла. А так не буває. Та й Ердоґан – господар свого слова: сам дав, сам забрав у будь-який момент. І не покращує цей хід подій іміджу Росії на предмет зняття санкцій, тому що Туреччина – вона в Європі не дуже влливова.

Тож, не дивно, що путінофоби в РФ навіть заговорили, що цар неадекватний – не спить, сидить на енергетиках і дах їде. Але навіть в цьому випадку повинна працювати держсистема, яка створює видимість порядку. Не подобається мені все це. Як не подобається, наприклад, поганий носоріг, у якого в маленькій голові вариться щось своє і вихлюпується у вигляді багатотонних метань, небезпечних для оточуючих.

Джерело: Александр Кочетков

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ