Павло Белянський: Абромавичус був злий і втомлений

Павло Белянський, блогер
Павло Белянський, блогер

Про зустріч Айвараса Абромавичуса з блогерами і журналістами написали багато, тому не стану переказувати основні запитання і відповіді. Напишу про враження.

Айварас виглядав дуже стомленим. І ще у нього був вигляд людини, якій все набридло. Він багато й зло жартував. Блогери у відповідь багато й зло сміялися.

Я так до кінця і не зрозумів, навіщо Айварас зібрав усіх нас. Нічого нового або сенсаційного він не сказав. На запитання про дачу показань у НАБУ послався на таємницю слідства. На інші запитання говорив звичні речі.

Відповіді скидалися скоріше на роздуми вголос, у яких було багато слова «якщо». Якщо конфлікт не засунуть під килим, якщо дадуть шанс сформувати технократичний уряд, якщо прийдуть реформатори, якщо, якщо… То тоді у країни є шанс. А якщо ні? То тоді в Європи та Америки й власних проблем не бракує, не одній Україні допомагати потрібно.

Мені здалося, що Айварас просто вирішив у неформальній обстановці подивитися на реакцію блогерів і журналістів на його заяви. Послухати, що хвилює публіку, і зрозуміти — який у всіх настрій. А може, мені здалося.

— Ви вірите, що під проводом нинішнього прем’єр-міністра можливі реформи?

Айварас мовчить у відповідь, тримає паузу, посміхається.

— Дивіться, — тягне Айварас, — він же … ну …

— Дякую за відповідь, — каже хтось із блогерів.

Усе зло сміються, і Айварас теж.

Після зустрічі стоїмо групою на тротуарі, замислено куримо.

— Хочеться написати коротенько, — каже хтось із темряви. — Нам звіздець.

— Можна і довше написати. Сенс буде той самий…

— А мені здалося, що все буде добре.

— Злий він, але такий, по-хорошому злий.

— Стомлений.

— Це так. Шкода буде, якщо все-таки піде.

— Так. Звіздець.

Потім невеликим колективом п’ємо пиво. Говоримо про Небесну Сотню, загиблих на війні, про кров, яка в підсумку мало що змінила в головах більшості українських політиків.

Айварас Абромавичус

Джерело: Павел Паштет Белянский

 

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ