Петро Олещук: Очікування «безвізу» як національне приниження

Політолог Петро Олещук
Політолог Петро Олещук

А давайте просто припинимо говорити про безвіз, згадувати про нього, і всерйоз сприймати політиків, які про це говорять? Досить цього національного приниження. Нехай дають, або не дають – на власний розсуд. Зрештою, вони все одно зроблять так, як буде вигідно їм. Порахують, що вигідно – набуде чинності. Ні – тягнутимуть час до нескінченності.

Все одно на ЄС чекає важкий шлях реформ і перебудови, які будуть тривати паралельно із не менш важкими трансформаціями в самій Україні. Що вийде в результаті – ніхто не знає. І не прорахує. Думаю, через кілька років більшість наших сьогоднішніх міркувань виглядатимуть зовсім не так, як сьогодні.

Ми так турбувалися про безвіз, бо нам потрібен був якійсь «фетиш», що робив би нас «більш європейськими». Але це занадто інфантильно – чекати на схвалення «дорослих дядь». Ми довго гналися до вагону, але коли в нього застрибнули – вагон виявився відчепленим. Це не привід сісти. Це привід подумати над тим, чи варто бігати із незрозумілими цілями.

P.S. А от українських політиків за спекуляції довкола євроінтеграції – треба бити. Оскільки вони – архітектори найбідніших країн у центрі Європи, то бити, у будь-якому випадку, є за що.

Джерело: Петро Олещук

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ