Петро Олещук: Українські в’язні в Росії – об’єкт для піару і самореклами чужинців

Політолог Петро Олещук
Політолог Петро Олещук

З інтересом споглядаю за скандалом, який розгортається за участю російських адвокатів, задіяних у справах українців.

Скажу відверто, сумніви щодо Марка Фейгіна в мене були ще тоді, коли він виступав захисником Надії Савченко. Дуже мені тоді «сподобалося» одне з його інтерв’ю, у якому він розказував, як його підзахисній винесуть скоро обвинувальний вирок, але «це нічого страшного, все одно все буде вирішуватися політиками».

Ну, щодо «вирішення політиками» це і так було зрозуміло, але тоді не зовсім ясно, навіщо тоді сам Фейгін був потрібен.

Тепер же був змушений уважніше подивитися на фігуру скандального адвоката Фейгіна.

Що я можу сказати. Перше, що впадає у око – він, по суті, не адвокат, а політик, до того ж – політик із дуже неоднозначним «послужним списком».

У числі «досягнень», наприклад – війна у Боснії у складі сербських угрупувань. Думаю, не треба пояснювати, хто був ким у тій війні. Далі, статус наймолодшого депутата Держдуми.

Все це наводить на міркування про те, що російські спецслужби давно і продуктивно «ведуть» Фейгіна.

Далі. Як адвокат він, по суті, програє всі справи, за які береться. Приклад – відомий процес Pussy Riot, де Фейгін представляв інтереси Надії Толоконнікової, хоча і позиціонував себе як основного адвоката всього гурту.

Так от, Толоконнікову він все-таки довів до в’язниці, хоча, наприклад, інша обвинувачувана (Катерина Самуцевич) домоглася заміни адвоката, і, як наслідок, замість реального терміну – отримала умовний.

Цікаво, що після цього Самуцевич домагалася позбавлення Фейгіна права займатися адвокатською діяльністю.

Нарешті, як захисник Фейгін займається чим завгодно, окрім захисту. Його «коник» − це піар.

До речі, факт того, що всі його «підопічні» потрапляють стабільно за грати у політичних процесах – лише грає Фейгіну на руку. Це створює для нього зайві інформаційні приводи, дозволяє виступати по телебаченню, давати інтерв’ю.

Тобто, з точки зору адвоката, поведінка Фейгіна виглядає дивно. Він навіть не намагається показати свою юридичну майстерність, добитися результату (чи показати видимість зусиль).

Але якщо дивитися з точки зору політика – то все логічно.

Коротше, висновки невтішні.

«Українську тему», очевидно, використовують з метою просування скандального «адвоката» Марка Фейгіна.

При чому, не зовсім зрозуміло, хто за цим стоїть, але, по суті, мова лише про піар, а не про реальну допомогу українським громадянам.

Українські в’язні в Росії – це об’єкт для піару і самореклами чужих для нашої держави осіб – осіб, які заробляють на їхніх стражданнях собі ім’я та будуть кар’єру.

Думаю, треба кардинально переглянути лінію захисту українських громадян у Росії. А почати із персоналій самих адвокатів, які нібито «захищають» українців.

Джерело: Петро Олещук

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ